Все, що давно вас цікавило про мухомори червоні (Amanita Muscaria) - зібрано в одному місці. Це книга Михайла Вишневського, відомого міколога - "Його Величність Мухомор". Окрему увагу приділено медичному застосуванню сушених мухоморів в народній медицині, або ж, як це зараз називають, мікродозингу. Мікродозинг мухомора червоного уважно вивчають лише останні кілька років, але людство вже тисячоліттями використовує цей гриб. Слід згадати і про тварин - в лісі можна помітити, як мухомор їдять лосі та косулі, а також дрібні гризуни. Вони роблять це з лікувальною метою. Відправка з м. Горохів (Волинька обл). Звертайтесь, замовляйте по телефону або через ОЛХ! Також за необхідності надам консультації.

Його величність мухомор.лікування мухоморами!Вишлю укр або новою поштою!Якщо є питання,звоніть:вайбер або телефонуйте!відповім в максимально короткий термін!

По Запросу: Його величність Мухомор.продам

Найдено: Результатов

Лікування,дозування,хвороби,симптоми:все про червоний мухомор.продаю. Відправка новою та укр поштами. Питання вайбер і телефон !

Ліеування,дозування,хвороби,симптоми:все про червоний мухомор. Відправка новою та укр поштами. Питання вайбер і телефон !

Продам книгу «АКТОР ЩЕПКІН НА УКРАЇНІ». ДО 200-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ. Автор Волошин I.О. –Київ: Мистецтво, 1988.–137с. Книжка в ідеальному стані. Пересилання за передоплатою. Михайло Семенович Щепкін – видатний драматичний актор, співак (бас). Відомий як реформатор українського та російського театрів, основоположник реалістичного напрямку сценічного мистецтва. Книга розповідає про діяльність великого Щепкина на Україні. Багато сторінок присвячено дружбі двох кріпаків – Тараса Шевченка та Михайла Щепкіна, творчим взаєминам актора з І. Котляревським. У книзі досліджується вплив творчого методу М. Щепкіна на систему акторської майстерності К. Станіславського. Народився майбутній актор 17 листопада 1788р. у с.Красному Курської губернії в сім'ї селян-кріпаків графа Волькенштейна. Батька, після народження сина підвищили з камердинерів до управляючого всіма графськими маєтками, мати, Марія Тимофіївна, була покоївкою. Маленький Михайлик, на якого батьки, котрі втратили своїх старших дітей, перенесли всі турботи та надії, провів перші роки дитинства в умовах значного статку. Коли йому виповнилося чотири роки, родина переїхала з Обоянського повіту на хутір Проходи Суджинського повіту, що був центром графських маєтків. Грамоті Мишка почали вчити, коли йому не виповнилось ще й п’яти, першим його вчителем став ключник хлібного магазину, що володів надзвичайно мізерними знаннями. Невдовзі Михайлика віддали на навчання до священика. Після цього батько, який, хотів дати синові ґрунтовнішу, звичайно, доступну в його становищі кріпака, вирішив відправити хлопця в Суджу до повітового училища. Під час цієї поїздки сталася в дитячому житті Щепкіна подія, яка мала вирішальний вплив на все подальше його життя. Зупинившись разом з батьками в с. Червоному, він потрапив на виставу, влаштовану графом для розваги та забави своїх дітей. Несподіване видовище вразило і захопило хлопчика, з тієї миті у нього зародилася невгасима пристрасть до театру. Незабаром Михайлику вдалося здійснити свою мрію – бути учасником сценічної постановки. Товариш його по Суджинському повітовому училищу приніс в клас одну з комедій О. Сумарокова. Щепкін пояснив друзям, що це – п'єса і що її грають на сцені, та вмовив однокласників розучити її. Під час постановки він захопив глядачів своєю невимушеністю на сцені та темпераментом, якого важко було очікувати від дитини такого віку. З того часу Михайло відчув покликання актора, що зрештою й визначило його професію. У 1802р. підліток поїхав до Курська продовжувати навчання в народному губернському училищі, яке згодом стало гімназією. Блискуче склавши іспит, він вступив одразу до третього класу, через три місяці перейшов у четвертий і впродовж усього навчання був найкращим учнем. Вільний від шкільних занять час він присвячував читанню книг. Неабиякий вплив на розвиток М. Щепкіна справив поет І. Богданович, який заохочував його до читання. Пристрасть до театру посилювалася з кожним днем. В училищі Михайло заприятелював з юнаком, близьким родичем власників курського Театру братів Барсових. Незабаром хлопець потрапив і за куліси, познайомився з усіма акторами та став загальним улюбленцем. У театрі він допомагав усім: музикантам носив ноти, для акторів переписував ролі, часто заміняв суфлера. А сам у цей час задовольнявся грою на домашній сцені графа. На п’ятнадцятому році життя М. Щепкін закінчив Курське народне училище, блискуче склавши випускні іспити. Так звершилась його шкільна освіта та почалося життя кріпака. Близько трьох років підліток був серед графської челяді, виконуючи найрізноманітніші обов’язки: був діловодом та секретарем, малював для графині, працював офіціантом. У вільний від роботи час читав книги з графської бібліотеки та відвідував театр. Живучи влітку з графом у селі, юнак був головним актором у всіх виставах, які ставили для розваги графської родини на домашній сцені; узимку ж він переїжджав з сім'єю графа до Курська, де продовжував підтримувати стосунки з напівкріпацьким Театром братів Барсових. У 1808p. М. Щепкіна остаточно прийняли до трупи Барсових на комічні ролі з платнею, яка становила до 350 руб/рік. Хлопець нарешті став справжнім актором і майже вісім років виступав у цій трупі У 1812р. Михайло Семенович одружився. Це було кохання з першого погляду і на все життя. Обраниця Щепкіна Олена Дмитрівна була «вільною», беручи шлюб з кріпаком, не злякалась не тільки реальної бідності, а й тієї кабали, у яку потрапляла відразу ж після одруження. У 1816р. трупа Барсових припинила своє існування. За рекомендацією Петра Барсова перейшов до Харкова в трупу І. Штейна та Й. Калиновського. За короткий час здобув визнання У 1818-1821рр. – актор Полтавського вільного театру під керівництвом Івана Котляревського. У 1819 р. поставлені «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» І. Котляревського, в яких Щепкін створив вражаючі своєю правдивістю художні образи виборного Макогоненка і селянина Михайла Чупруна Князь М. Рєпнін став господарем актора, однак відпускати його на волю не поспішав. Тільки через три роки, у листопаді 1821р. І. Котляревський разом із кн. С. Волконським та ін. допоміг викупити Щепкіна з кріпацтва. М. Щепкін з матір'ю, дружиною та чотирма дочками вийшов на свободу, а наступного року отримали вільну і два його сини. Зовнішні дані в Михайла Семеновича були не дуже сценічними: зріст нижче середнього, солідна повнота, над якими актор часто жартував, підписуючись іноді в листах «ваша товста тріска» або називаючи себе «невеликою квадратною фігурою». Постійне тренування дало йому змогу прекрасно розвинути і розробити голос. В сезоні 1821–1822рр. Щепкін виступав у Києві. Про дивовижного провінційного актора стало відомо управляючому Московським імператорським театром (з 1824 – Малий театр). Восени 1822р. відбувся московський дебют 33-річного Щепкіна: це була роль Богатонова в комедії М. Загоскіна «Пан Богатонов, або Провінціал у столиці». За дебютом було остаточне запрошення перейти на імператорську сцену, але М. Щепкін був ще пов'язаний контрактом з тульським театром і поїхав туди догравати сезон. Служба його в Малому театрі почалася з березня 1923р. і тривала до кінця життя У перші московські роки Михайлові Семеновичу доводилося часто грати в п'єсах невисокого художнього рівня, хоча і в цих виставах він зумів блискучим виконанням ролей завоювати славу, любов і шану вибагливої театральної Москви. Талановитий актор був загальним улюбленцем, кумиром її театралів. У січні 1830 р. М. Щепкін поставив один епізод із «Горя від розуму» О. Грибоедова, а наступного року йому вдалося показати всю комедію, хоча і з великими цензурними пропусками Коли М. Гоголь написав геніальну комедію «Ревізор», М. Щепкін активно сприяв її постановці на московській сцені. Щепкін у ролі Городничого, був саме таким, яким хотів бачити його Гоголь. Прем'єра «Ревізора» відбулася на московській сцені 25 травня 1836р. Це була одна з кращих його ролей. Він чудово грав і в інших п'єсах Гоголя – «Одруженні» та «Гравцях». М. Щепкін пустив міцне коріння в Москві. На початку 1830-х рр. його сім'я розрослася до двадцяти чотирьох осіб. У це коло входили, крім власної родини, численні квартиранти Михайла Семеновича. «У мене в житті два володарі: сцена та сімейство», – говорив актор. У його будинок, знаменитий на всю Москву своїми гучними і демократичними літературними вечорами, любили приходити О. Пушкін, М. Гоголь, М. Огарьов, І. Тургенєв, С. Аксаков, М. Кольцов, професори Московського університету, люди мистецтва... Величезна родина вимагала відповідних витрат, тому матеріальні турботи не залишали Михайла Семеновича до кінця його днів. Він навіть викладав драматичне мистецтво в театральному училищі. У Москві М. Щепкін продовжив розпочату ще в Україні реформу театрального мистецтва. Працюючи в Росії, актор не поривав творчих зв’язків з Україною та її театром. Твори І. Котляревського та Г. Квітки-Основ’яненка він увів до репертуару російського театру і грав у цих спектаклях до кінця своєї сценічної кар’єри. Пізніше «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» з великим успіхом ішли на сцені Малого театру в Москві та Александринського театру в Петербурзі Актор користувався кожною нагодою, щоб побувати в Україні. Гастролював у Харкові (1829, 1842, 1845, 1850), Одесі (1837, 1845, 1846, 1850), Києві (1843), Миколаєві, Херсоні, Сімферополі (1846), Полтаві (1850). Часто виступав перед акторами з бесідами про акторську і режисерську майстерність. Щепкінський метод розкриття внутрішньої суті сценічного образу підхопили і розвинули його учні й послідовники М.Л. Кропивницький, М. Заньковецька, М.К. Садовський, П. Саксаганський. Цю реалістичну позицію М. Щепкін стверджував своїм мистецтвом, давши новий напрям розвитку російського театру і в цьому його історична заслуга. Під час одного з читань Гоголя на відкритому повітрі він застудився і сильно захворів. Помер 11 серпня 1863 в Ялті. Тіло його перевезли до Москви і поховали на П'ятницькому цвинтарі. Над могилою спорудили пам'ятник з великого необробленого каменю з епітафією: «МИХАЙЛУ СЕМЕНОВИЧУ ЩЕПКІНУ, АРТИСТОВІ І ЛЮДИНІ»

Кому нужен МУХОМОР? Полезная книга о вceми любимом энтеогенном грибе с инструкцией Самиздат Пишите или звоните, отвечу на все вопросы… Редкая литература, на поляне Оlx встречается не часто, а у нас есть! ? К тому же отличного качества ;) Красный Мухомор — гриб яркий, красивый, радует глаз, лечит тело и укрепляет дух Узнайте подробности ? Звоните по телефону в объявлении Или пишите сразу в Telegram: (собачка) lesnaya_zdravnica Пришлём полную аннотацию о содержании… Обращайтесь ? Не стесняйтесь на свяжи ежедневно с 9:00 до 20:00

Пропоную мухомор червоний і книгу від автора з серії гриби -цілителі: мухомор червоний. Книга відомого природознавця А.І. Примака. В книзі детально описані народні рецепти застосування гриба від багатьох захворювань. Книга на 76 аркушах. Будьте здорові.

Смотрите ВСЕ ФОТО, асортимент на фото. Есть все виды. В НАЛИЧИИ Его величество мухомор - тем, кто интересуется природными способами оздоровления организма. Книга посвящена одному из самых знаменитых наших грибов — красному мухомору. Этот гриб «отметился» в мифах и легендах, в древней, средневековой и новейшей истории, в медицине, кулинарии. --- Отправка любой почтой!

Лікування мухоморами.Народна медицина-лікування більшості захворювань. Вишлю укр або новою поштою!

Новая книга известного миколога-популяризатора Михаила Вишневского посвящена одному из самых знаменитых наших грибов — красному мухомору. Этот гриб «отметился» в мифах и легендах, в древней, средневековой и новейшей истории, в медицине как Антидеприсант, кулинарии. В издании приводятся сведения: научные и популярные, полезные для грибников и просто увлекательные. Рассмотрены историческое («шаманский гриб») и современное использование красного мухомора, его отношения с законом, применение мухомора как лекарственного гриба, химические и фармакологические аспекты. Відправка олх доставкою, передплатою, або самовивіз.

Каждый, кто задумывается о фунготерапии микродозингом красного мухомора — Обязан прочесть эту маленькую, но весьма содержательную книгу В ней вы найдёте много для себя интересного, от истории и мифологии до рецептов приготовления целительных настоек, мазей, отваров на основе красного мухомора • Улучшает самочувствие • Приятно освежает мысли • Избавляет от тревоги и апатии • Восстанавливает правильный режим сна КУПИТЕ: «Его Величество Мухомор» Для заказа Звоните по номеру в объявлении, чат Олх читаю только вечером Пишите в Telegram: (собачка) lesnaya_zdravnica Доставим ваш заказ "Новой Почтой" в Киев и любой другой город Украины — за 2-3 дня

Книга по віращиванию мега крутого гриба под названием Мухомор Встреча в Старобельке Пишите на вайбер

Смотрите ВСЕ ФОТО, асортимент на фото. Есть все виды. В НАЛИЧИИ Его величество мухомор - тем, кто интересуется природными способами оздоровления организма. Книга посвящена одному из самых знаменитых наших грибов — красному мухомору. Этот гриб «отметился» в мифах и легендах, в древней, средневековой и новейшей истории, в медицине, кулинарии. --- Отправка любой почтой!

По вопросам пишите ЛС. Его величество мухомор - тем, кто интересуется природными способами оздоровления организма. Книга посвящена одному из самых знаменитых наших грибов — красному мухомору. Этот гриб «отметился» в мифах и легендах, в древней, средневековой и новейшей истории, в медицине, кулинарии. --- Отправка OLX-Доставкой. Перед покупкой, уточняйте наличие. При отправке наложенным платежом, предоплата 100 грн. Отправка осуществляется в день заказа, если заказ принят до 12:30 или на следующий день. Выходной - ВС. Отправка Укрпочтой по будням, при полной предоплате. Для связи, пишите ЛС олх

Стан: ідеальний, читала один раз. Мова: англійська. Брала за 570 грн, продаю за 470 грн. Незважаючи на його пристрасть до випічки, постійна невпевненість у собі залишила його сирним безцільним безладом. Тож, коли його сусід по кімнаті вводить його в «Очікування випічки», улюблене пекарське шоу нації, Періс впевнений, що його відправлять додому першим. І все ж він не тільки справляє враження на суддів і виграє тижневий виклик, але й привертає увагу іншого учасника, Таріка Хасана. Звичайно, він конкурент, але він також неймовірно милий і має більше впевненості, ніж Періс могла сподіватися мати. Але коли люті шанувальники шоу підтверджують його найгірші тривоги, ні його зростаючий роман із Таріком, ні його успіх на конкурсі не можуть утримати страх Періс перед невдачею від того, щоб зіпсувати його щастя. Якщо Періс знайде в собі сили протистояти хору байдужих, які живуть у його мозку, він зрозуміє, що справді заслуговує на солодкі речі в житті.

Продам книгу «Юрій Федькович : до 150-річчя від дня народження». Автор Лесин Василь Михайлович Київ: Знання, 1984. – 48с. – Серія «Література і мистецтво» Розкривається життевий і творчий шлях Юрія Федьковича – українського письменника-класика, відомого культурно-освітнього і громадського діяча Західної України другої половини ХІХ століття. Висвітлюється формування його демократичного світогляду, постійний зв’язок з трудящими і вияв народних прагнень до соціального та національного визволення, возз’єднання західноукраїнських земель із Східною Україною. Розглядається багатогранна літературна, фольклористична і громадська діяльність Ю. Федьковича, її значення. Книга в ідеальному стані. Пересилання за передоплатою. Олх-доставки немає. Зміст ЖИТТЄВІ ДОРОГИ ПИСЬМЕННИКА «ЖИВА, ПРАВДИВА ПОЕЗІЯ» ПОЕМИ ПРОЗА ПИСЬМЕННИКА ДРАМАТИЧНІ ТВОРИ ЖИВІ ФЕДЬКОВИЧЕВІ ТРАДИЦІЇ БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ Юрій Федькович – видатний український народний письменник, поет, публіцист, просвітитель та громадський діяч. Зачинатель нової української літератури, діяч національного відродження на Буковині. Юрій Федькович (повне ім’я і прізвище – Осип Домінік Гординський де Федькович; ім’я Юрій письменник прибрав у зрілому віці, прийнявши православ’я) народився 8 серпня 1834р. в с. Сторонець-Путилів Вижницького повіту (нині смт Путила Чернівецької обл.). Батько – спольщений шляхтич – займав незначні урядові посади. Мати – з сім’ї українського священника, проте в побуті дотримувалася селянських звичаїв – цю рису перейняв від неї й майбутній письменник. Дитинство провів у рідному селі. Початкову освіту здобув приватним способом у селі Киселиці. Від жовтня 1846 до липня 1848 навчався в німецькій нижній реальній школі в Чернівцях. В 1849 виїхав на заробітки до Молдавії, проживав в м. Ясси та Нямц, займався самоосвітою, почав писати вірші німецькою мовою. Влітку 1851 познайомився з німецьким художником і письменником Рудольфом Роткелем, який мав вплив на молодого Федьковича. З листопада 1852 по березень 1863 перебував на військовій службі у цісарській армії, служив у 41-у піхотному полку; 1859 став офіцером в чині лейтенанта, при тому, що сам не був міцного здоров’я і з раннього віку мав слабкий зір. Брав участь в австро-італо-французькій війні, служив у Трансільванії. Повернувся звідти з підірваним здоров’ям. «Гірко йому служилося, він був м’який, благий і до зброї нецікавий. Не мав великого здоров’я і здригався на гук пострілу... В війську нема жартів. Не питають тебе, як тобі. Остригли і мусили служити. І так опинився Федькович у неволі, мов той орел у клітці», – писав про нього Максим Рильський. Першими друкованими творами Федьковича були німецька балада та романтичне оповідання «Der Renegat» (1859, сліди балади, опублікованої окремо, загублено). Представники молодої західноукраїнської інтелігенції заохотили офіцера австрійської армії почати писати також рідною мовою. Перші українські вірші Федьковича були опубліковані в брошурі А. Кобилянського «Slovo na slovo do redaktora "Slova"» (1861) і захоплено сприйняті читачами. Брошура була спрямована проти «москвофільської» орієнтації редагованої Б. Дідицьким газети «Слово». Зразки творчості не відомого доти поета наводилися з метою заперечення «язичія» далеких від народного життя творів, що друкувались у «москвофільських» часописах. Б. Дідицький, проте, сам зацікавився новим поетом, виявивши добре художнє чуття. За його редакцією та з його передмовою 1862 у Львові видана збірка «Поезії Іосифа Федьковича», яка принесла йому широке визнання. Збірка складається з двох розділів. У першому – «Думи і співанки» – вміщено 48 ліричних віршів різної тематики. 10 творів із більш відчутним повіствувальним сюжетом виділені в розділ «Балади і оповідання», серед них своєрідний цикл – балади «Добуш», «Юрій Гінда», «Киртчалі». Ще перебуваючи в армії, Федькович зближується з рядовими жовнірами, співає з ними народних пісень і сам виступає в ролі складача «співанок». З цими напівфольклорними, напівлітературними творами пов'язаний його перший український вірш «Нічліг» («Звізди по небеснім граді»), складений, ймовірно, в травні 1859 під час походу полку в Італію. Фольклорні зацікавлення Федькович проніс крізь усе життя, ставши великим знавцем, збирачем і популяризатором як поетичних (пісні, коломийки), так і прозових (казки, анекдоти, приповідки) творів. У рукописах письменника залишилась фольклорна збірка «Найкращі співанки руського народу на Буковині» (частина опублікована за радянського часу), серед записів якої в окремий розділ виділені «Співанки Федьковича» – самостійні твори поета на фольклорні мотиви. Фольклористична й етнографічна діяльність Федьковича знайшла поцінування в тому, що письменника було обрано членом Південно-Західного відділу Російського географічного товариства (1873). У 1863 у львівському тижневику «Вечерниці» (ідея його заснування належала Федьковичу) вміщено перші його українські оповідання – «Люба – згуба», «Серце не навчити», «Штефан Славич». Останнє написано по виході з армійської служби. Творчість Федьковича характеризує коло наскрізних тем і мотивів: краса гуцульських звичаїв зображена ним у багатьох поезіях і більшості оповідань, у драмах «Керманич» та «Сватання на гостинці»; тяготи жовнірського життя представлені в ряді ліричних творів перших років, у поемах «Новобранчик» (1862) і «Дезертир» (1867), в оповіданнях «Три як рідні братии», «Штефан Славич»; мотив дезертирства втілено в трьох поетичних творах однієї назви «Дезертир». Мотив цей, представлений як романтична ідея втечі від казенного, офіційного світу, наявний також в інших творах письменника. Постійною для творчості Федьковича була тема опришківства. Чимало творів присвячено розробці теми кохання як «люби – згуби», ситуаціям вибору суспільної ролі героєм тощо. Пізніше видає збірки віршів німецькою мовою «Gedichte von J. Fedkowicz» (1868), «Поезії» українською мовою (1867–1868). Творчість німецькою мовою письменник не припиняв до кінця життя, видавши дві збірки поезій («Gedichte», 1865; «Am Tscheremusch. Gedichte eines Uzulen», 1882) та надрукувавши ряд віршів у часописах. Кілька творів, в тому числі німецький переклад трагедії «Довбуш», лишилися в рукописах. У німецькомовній творчості Федькович розробляє переважно ті ж проблеми, розгортає ті ж мотиви, що й у творчості українською мовою; нерідко твір німецькою мовою є перекладом або переспівом його українського твору або навпаки. Поетичні писання Федьковича німецькою мовою були високо оцінені Нойбауером, здобули схвальні відгуки І. Франка, О. Маковея, чеського літературознавця К. Кадлеца. Вихід збірки «Am Tscheremusch» вітала у 1883 віденська газета «Neue freie Presse». Нарис про Федьковича подала «Історія німецько-австрійської літератури». У 1866 Федьковича обрали головою громади Сторонець-Путилів. П’ять років поспіль він був очільником громади, вдруге обійняв цей пост після повернення зі Львова (1873). Цими ж роками Федькович вів активну просвітницьку діяльність. У 1868 підготував до видання буквар, читанку і співанник для народних шкіл та мав намір продовжити роботу з укладання підручників до інших предметів. Нажаль, консисторія, що відала шкільництвом на місцевому рівні не була готова прийняти народну мову Федьковича для шкільних підручників. Так, восени 1869 вийшов друком лише його «Співанник». З 1869 по 1872 працював інспектором народних шкіл Вижницького повіту. З 1872 до жовтня 1873 – редактор книжок для народу в товаристві «Просвіта» у Львові. Від 20 серпня 1876 до смерті 11 січня 1888 постійно проживав у Чернівцях. Долучився до діяльності, заснованого у 1869 товариства «Руська Бесіда». З кінця 1885 проживав в будинку № 10 на площі Австрії (нині Соборній). Частину приміщення винаймало товариство, яке й надало йому 1 кімнату. В 1885–1888 був редактором першої української політичної газети «Буковина» та допомагав Ом. Поповичу видавати «Бібліотеку для молодіжи». В цьому будинку Юрій Федькович помер 11 січня 1888 р. Юрій Федькович – син гуцульського краю, глибоко-народний митець, письменник-патрiот, який піднімав у сво?х творах важливi громадськi проблеми та намагався робити на Буковинi те, що зробив Шевченко на Надднiпрянщинi. За що Іван Франко називав Федьковича «буковинським Кобзарем». Діяльність Ю. Федьковича була пов’язана з демократичним рухом на захiдноукра?нських землях. Письменник утверджував волелюбнi iде?, захищав соцiальнi й нацiональнi iнтереси свого народу. Він намагався захищати простих людей вiд пансько? сваволi, обороняв ?хнi права на судових процесах, докладав багато зусиль для поширення освiти серед простого люду, виступав за навчання рiдною мовою. «Я наш народ усім серцем люблю, – писав він, – і душа моя віщує, що його велика доля жде». Він став передвісником українського національного відродження Буковини. За заслуги на літературному полі був обраний почесним членом НТШ. У творчості Федьковича відображені народні прагнення та ідеали, яскраво змальовані типові образи в типових обставинах життя Буковини, відтворені побут і звичаї народу, мальовнича природа Гуцульщини.

- Гамфрі Карпентер «Дж. Р. Р. Толкін: Біографія» - 340грн; - «Сер Ґавейн і Зелений лицар» - 390грн; - «Падіння Артура» - 290грн; - «Легенда про Сіґурда і Ґудрун» - 320грн. Книги нові, у відмінному стані. Можу скинути додаткові фото. Доставка доступна будь-якою зручною для вас службою (нова пошта, укрпошта, olx доставка та інші). При замовленні доставкою olx враховується комісія 1% +10 гривень від суми замовлення. Характеристики: Тверда палітурка; Українська мова; Видавництво «Астролябія»; Формат 150*220 мм. Опис: «Дж. Р. Р. Толкін: Біографія» Найкращий життєпис творця епосу про Середзем’я, автора «Гобіта», «Володаря Перснів» і багатьох інших творів, якими зачитуються мільйони шанувальників. Гамфрі Карпентер, британський біограф і радіожурналіст, маючи необмежений доступ до документів, що стосувалися Дж. Р. Р. Толкіна, а також взявши інтерв’ю в багатьох його родичів та друзів, створив вражаючу картину, що неспотворено показує життя цього письменника та вченого. Вона цілком заслуговує на означення «авторизована», як часто й характеризують цю біографію. Тут подано великий масив інформації, що достойно показує діяльність одного з найпопулярніших авторів ХХ століття, розкриваючи умови та стиль його життя, серед яких він творив свої наукові та літературні шедеври. «Сер Ґавейн і Зелений лицар» Переклади на сучасну англійську мову вміщених тут трьох середньовічних англійських поем — «Сер Ґавейн і Зелений Лицар», «Перлина» і «Сер Орфео» — Дж. Р. Р. Толкін виконав для шанувальників поезії і для власних студій. Підготував їх до друку разом з коментарями вже після смерті письменника його син Крістофер Толкін. «Сер Ґавейн» — лицарський роман, чарівна казка для дорослих, сповнена життя і барв. «Перлина» — елегія на смерть дитини, поема, пронизана відчуттям великої особистої втрати. Обидві ці поеми невідомого автора написані близько 1400 року алітераційним віршем. «Сер Орфео» належить до ранішої й інакшої традиції. В українському перекладі Олена О’Лір відтворила англійську алітерацію за тими самими принципами, що були застосовані в її перекладах давньоанглійської героїчної епопеї «Беовульф», двох поем Толкіна з книги «Легенда про Сіґурда і Ґудрун» та його незакінченої поеми «Падіння Артура». Тож тепер і український читач має змогу познайомитися з куртуазною поезією освічених середньовічних англійців. «Падіння Артура» «Падіння Артура», єдиний літературний екскурс Дж. Р. Р. Толкіна у світ легенд про бриттського короля Артура, цілком може вважатися його найрафінованішим і наймайстернішим здобутком у зверненні до давньоанглійського алітераційного вірша. Тут він переосмислив стародавні артурівські сказання, привнісши в них усеохопне відчуття грізної величі й рокованости — чи то він розповідає про Артурову виправу за море, до далеких поганських країв, чи про втечу Ґвіневери з Камелоту, чи про велику морську битву після повернення Артура до Британії, чи описує зрадника Мордреда або ж болісні вагання Ланселота в його замку. Та, на жаль, «Падіння Артура» належить до тих кількох великих епічних поем, яких Толкін свого часу не закінчив, і її вперше опублікував його син, вірний хранитель спадку великого майстра, Крістофер Толкін. Він і супроводжує поему трьома блискучими есеями, в яких веде мову про артурівську літературну традицію, еволюцію «Падіння Артура», відображену в батькових чернетках, а також про зв’язки поеми зі світом Середзем’я. «Легенда про Сіґурда і Ґудрун» Сповнена драматичного напруження Толкінова версія величної нордичної легенди вперше постає перед українським читачем. Перед нами дві споріднені пісні, витворені на основі ретельного вивчення стародавньої поетичної традиції Ісландії та Норвегії при максимально точному збереженні віршових форм, що дає змогу передати концентровану енергетику старовинних пісень. У «Пісні про Вольсунґів» ідеться про родовід звитяжного Сіґурда, вбивці дракона Фафніра, чиїм проклятим скарбом герой заволодів; про пробудження валькірії Брюнгільд; про прихід героя до двору вельможних володарів Ніфлунґів (Нібелунґів); про зародження великого кохання, — але і про велику ненависть, яку викликала до життя чаклунка, матір Ніфлунґів, і яка спричинила затяту боротьбу і трагічну розв`язку для Сіґурда та Брюнгільд, Ґуннара Ніфлунґа та його сестри Ґудрун. А «Пісня про Ґудрун» розповідає про подальшу долю героїні після загибелі Сіґурда, про її шлюб із могутнім Атлі, правителем гунів (історичним Аттілою), про вбивство за його наказом братів-Ніфлунґів і про страхітливу сестрину помсту. До поем додано детальні коментарі упорядника, які знайомлять читача зі специфікою еддичної поетики та з реальним історичним тлом легенди.

Продам книгу «ТРОНКА». РОМАН В НОВЕЛАХ. Автор Олесь ГОНЧАР. - 1963 г. Київ: Радянський письменник, 1963. - 272 сторінки. - Українською мовою. Первое издание. 1963 год. Книга в отличном состоянии. Все страницы на месте, без пометок. Блок целый. Немного затерта обложка. Пересылка по предоплате. Олх-доставки нет. Олесь Гончар – видатний український письменник, автор соціально-психологічних та філософських романів, повістей та новел. Роман «Тронка» – сюжетно насичений роман у новелах, в якому автор змальовує життя і долю простих людей, їхні радощі і страждання. Повнокровним, духовно багатим життям живуть герої письменника. Різні за характерами та професіями, рівнем знань та інтересів, вони по-різному щасливі, по-різному переживають прикрості та нещастя, але є в них і спільна мета, і спільна тривога. Сучасні відносини героїв, але з менш сучасні і своєчасні їх думки про сьогодення та їхнє бажання зазирнути вперед, у своє майбутнє, дізнатися, яким буде океан людського життя. Наскрізною ідеєю у творі є ідея перемоги любові і простого земного щастя над жахіттями руйнації, які несе війна. Роман «Тронка» написаний у 1963 році, у 1964 році удостоєний Ленінської премії. Зміст 1. Ти — літай 2. Азбука Морзе 3. Червона торпеда 4. Мамайчуки 5. Передчуття океану 6. Пікетажистка 7. Капітан Дорошенко 8. Залізний острів 9. Тут багато неба 10. Полігон (історія однієї любові) 11. Тронка Твір складається з дванадцяти новел, кожна з яких являє собою завершений художній твір. Усі новели пов'язані спільною проблемою, загальним романтично-реалістичним ключем викладу, героями, що діють здебільшого в кількох новелах. Дія роману відбувається в Україні — у таврійських степах, оспіваних письменником у багатьох романах та новелах. Автор зображує найрізноманітніших людей — від старого чабана Горпищенка, безногого ветерана Великої Вітчизняної війни Мамайчука до льотчика, якому вже стелиться дорога в космос, — Петра Горпищенка, Віталика й Тоні, Ліни. «ТИ — ЛІТАЙ» Льотчик реактивної авіації, молодий Горпищенко, приїхав до батька. Він увесь час батька застає у степу, якого хвилює сьогоднішня проблема господарювання (про настриг вовни, про випаси). У чабана є дочка Тоня. Вийшла й мати зустрічати сина. Стоять столи на честь льотчика, а за столами сидять чабани. Тоня просить брата розгадати таємницю — лист, написаний азбукою Морзе. Брат читає, але Тоня здогадується, хто його написав. «АЗБУКА МОРЗЕ» Горпищенко — чабан порадив голові робіткому, Лукії Назарівні Рясній, поставити у полі коритця з водою. Старшокласники почали готувати коритця і повезли їх у поле. Син — Віталій Рясний — вчиться разом з Тонею в одному класі та допомагає Тоні з уроками. Дівчина Тоня дуже подобалася Віталію. Коли вони приїхали зі степу додому, він одразу ж побіг до свого найкращого друга Сашка Литвиненка, який після школи став працювати радистом на радгоспному радіовузлі. Він був покалічений міною, тому не міг ходити, а стрибав на милицях. Увечері хлопці — Сашко та Віталій ідуть у кіно. Але Віталій бачить Тоню разом із сержантами і біжить у парк. Тоня, не дочекавшись його, теж не йде у кіно. На наступний день увесь клас працює у винограднику, де Тоня з Віталієм на одному рядку. Дівчина говорить, що не пішла у кіно вчора і поцілувала його. «ЧЕРВОНА ТОРПЕДА» Серед степу стоїть чабанський колодязь, на ньому червоніє цебро дивної форми. Після кожної війни колодязь чиститься. Петро Горпищенко дружить із Сіробабою. На сніданок приїхали начальник полігона Уралов, Петро та його товариші. Петро говорить, що вони летять. Усі йдуть до колодязя і мовчки п'ють воду. Вона часто їздить у степ до робітників. Колись давно сама собі поклялася, що буде жити для сина. Поїздки, чвари, засідання — таке її життя. У Віталія був передавач, він передавав у ефірі повідомлення для Тоні. Лукія вирвала передавач з рук і розбила. «МАМАЙЧУКИ» Гриня Мамайчук був „некерованою“ людиною. Він закохався в зоотехнічку Тамару, чоловік якої полюбляв випити. Батько його був без ніг. Гриня піклується про свого батька: бере на руки разом з його коліщатами і несе до свого фургона. Поїхали Мамайчуки, а робітники ще довго сидять нерухомі. «ПЕРЕДЧУТТЯ ОКЕАНУ» Окрасою радгоспу є середня школа. Настав випускний вечір. Яцуба жив у тундрових просторах, потім пішов у відставку і переїхав з дочкою сюди. На вечір з'явився капітан Дорошенко. Його дуже полюбляли діти, адже він любив розповідати, як колись він ще хлопчиком прийшов зі степу у Лиманське з мрією — побачити океан. Для Віталія капітан — людина-взірець. Капітан Дорошенко проводжає Лукію додому. Діти йдуть зустрічати схід сонця, який застає їх у степу. «ПІКЕТАЖИСТКА» Віталій іде працювати на радіовузол замість Сашка Литвиненка, який йде вчитися. Тоня працює у таборі піонервожатою. Гриня збирається в Духовну академію. Ліну батько везе вступати до медичного інституту, але їхнє авто ламається. Поки Яцуба лагодить машину, Ліна знайомиться з тими, хто риє канал. Василина Брага розповідає їй про роботу пікетажистки. Коли батько, полагодивши машину, гукає Ліну, щоб їхати далі, та каже, що не поїде, адже вона — пікетажистка. «КАПІТАН ДОРОШЕНКО» Дорошенчиха аж відмолоділа відколи в гості приїхав її син. Кожен день він обходить село, з кожним розмовляє, кожному допомагає. Ще б хоч один раз в океан. У рейс! Хоча б в останній, хоча б у найтяжчий. Далеким здається йому, що була колись у нього сім, я, діти, що він нічого певного не знає про їхній смертний час, про те, як тонуло розбомблене фашистськими літаками транспортне судно. «ЗАЛІЗНИЙ ОСТРІВ» У таборі Тоню дуже люлять діти. Вона танцює, співає, ходить у походи. На вихідні проситься додому і відразу йде до Віталика. Приїхали вони на мотоциклі до Сухомлинового кочовища. Вдалині побачили судно, Віталій взяв човен і вони поплили туди. Полізли на палубу цього військового крейсера. Ночують на палубі. «ТУТ БАГАТО НЕБА» Ліна відчула, що потрібна людям. Приїздить батько провідати. Левко Іванович Брага розповідає про дітей, про те, коли вперше привіз їх сюди, то вони казали, що тут багато неба, хоч немає ні ожини, ні горіхів. Одного разу ввечері збиралися до дітей, але прибіг Кузьма та сказав, що поламався танк, і Брага знімає чисту сорочку та йде ремонтувати. Розрівняли вже курган і пішли далі в степи. День за днем просуваються вперед будівники магістрального каналу. «ПОЛІГОН (ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ ЛЮБОВІ)» Поміж степових курганів займається один курган, особливий — полігон. Начальник полігону — Уралов. Колись він був льотчиком-винищувачем. Але після медогляду сказали, що вже відлітався. Йому пропонують полігон, але дружина з ним не поїхала. Одного разу був далеко від полігону у справах. Там і зустрівся з Галею. Через декілька днів вона поїхала з ним на полігон. Згодом Уралова переводять на степовий полігон. Галя народила доньку — Олену. Хоч це було щасливе подружжя, але вночі дитина дуже плакала. Уралов купив акардіон, щоб грати донечці. Баба Чабаниха сказала, що дитині не підходить місце. Згодом Олена вмирає. Причину смерті так і не встановили. У полі (на могилі) Уралов зустрічає чабана Горпищенка, показує чабан дзвіночок з овечки — тронка? Галя йде до могили з квітами. Вони сідають в машину і переїжджають. Полігон згортається. «ТРОНКА» Минуло ще одне літо. На Горпищенковій кошарі купання овец. Ними займається Тоня, тому що батько з матір'ю полетіли до свого сина, який одружується. Далеко в затоці так і стоїть військове судно. Віталій подавав знак скельце і в результаті хлопці з полігона помітили сигнали та врятували їх. У радгосп привезли жінок — «тунеядок». Варя — алкоголічка попала до Тоні. Тоня її жаліла. Віталій, Гриня та Дорошенко прибули в Лиманське. Прибули з моря рибалки разом із їхнім ватагом Сухомлиним. Капітан Дорошенко забирає в рейс Віталика. Незабаром вони вже на борту. Приплили на корабельню (завод). Вперше бачить Віталик цю майстерню кораблів, новозбудованого красеня корабля. Де ж побуває на ньому Віталик? Та знає: хоч де буде він, всюди йому як позивна мелодія степового рідного краю ніжно й сумовито дзеленчатиме тронка. Світову славу письменнику принесли романи «Собор», «Прапороносці», «Тронка», «Берег любові», «Людина і зброя», повісті «Бригантина», «Далекі вогнища, новели «Модри Камінь», «За мить щастя». Колекція мальовничих портретів з відтінком традицій та українського націоналізму була дуже добре сприйнята в період хрущовської відлиги. Олеся Гончара високо цінували з часів його трилогії «Прапороносці» (1947–48). Тим не менш, незважаючи на визнання, яке отримав роман «Тронка», Олесь Гончар відчув, що твір — глухий кут, і замість цього у своїй наступній роботі «Собор» (1968) звернувся до більш суперечливого матеріалу та стилю.

Продам книгу «НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: ДОБА НАТУРАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА». Автор Д.І. Багалій Серія «УКРАЇНА. ГОЛОСИ ІСТОРІЇ» Київ: Час.–1994.–288с.: іл. Книга у відмінному стані. Є бібліотечний штамп. Пересилання за передоплатою. Олх-доставки немає Автор – відомий український історик і громадський діяч, академік. Книга становить частину праці Д.І. Багалія «Нарис історії України на соціально-економічному грунті». Зміст книги охоплює період первісної доби до XVI ст. Дається історія народів, що населяли територію України у цей відрізок часу. Описується їх побут, вірування, соціальні відносини, громадський устрій, ведення господарства тощо. Наводяться географічні дані. Велику увагу приділено Україні за часів татарської навали та історії Галицько-Волинської землі XIII–XV ст. Дмитро Іванович Багалій (1857–1932) – один із найвидатніших істориків країни, архівіст, громадський діяч; один із фундаторів Харківської бібліотечної школи та українського бібліотекознавства, Харківської громадської бібліотеки (ХГБ, 1886–1918); голова Правління ХГБ (1893–1906); заслужений професор, відомий лектор, член Державної ради, ректор Харківського університету (1906–1911), голова історико-філологічного відділу УАН (1918), один із фундаторів Української АН, дійсний член, академік Української Академії Наук (УАН, згодом ВУАН, 1918–1932). Наукова спадщина включає близько 600 публікацій: підручники з історії, монографії, археологічні видання, статті із історії Слобідської, Лівобережної, Південної України XV–XVIII ст. Окремий напрям наукової діяльності Багалія – дослідження життя та творчості Сковороди і Каразіна. Після 1932 і аж до 1990-х згадки про Д. Багалія були вкрай небажаними. Багалій найбільш відомий як дослідник історії Слобідської України (понад 100 публікацій). Саме він започаткував систематичне та комплексне наукове вивчення історії регіону, в т.ч. у контексті розвитку духовної культури (освіти, мистецтва, письменства, бібліотечної справи). Результати його багаторічних досліджень зібрані в науковій праці, яка вважається одним з найкращих творів ученого – «ІСТОРІЯ СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ» (1918). Історія Слобожанщини становила головний науковий інтерес Багалія. «Очерки из истории колонизации степной окраины Московского государства» (1887), «История города Харькова за 250 лет его существования» (1905) – фундаментальні дослідницькі праці з історії краю. Дмитро Іванович Багалій народився у Києві 1857р. у родині ремісника-лимаря. Рано залишився сиротою, виховувався у багатодітній сім’ї своєї тітки по матері. Прибуток від невеличкого дерев’яного флігеля (материнської спадщини) допоміг здобути початкову освіту, а виняткове працелюбство та природні здібності дали йому змогу закінчити Другу київську гімназію із золотою медаллю. Після закінчення гімназії 1876 він вступив на історико-філологічний ф-т Київського ун-ту. ІІ семестр свого першого університетського року він закінчував уже в Харкові, оскільки за участь у студентській демонстрації був виключений на півроку з Київського ун-ту. Після повернення до Києва 1878 побачила світ його перша наук. праця «История Льва Диакона как источник для русской истории». Багалій був активним учасником укр. студ. гуртків і Старої громади, де зблизився з В.Б. Антоновичем. 1880р. Багалія було залишено при ун-ті для підготовки до професорського звання (тогочасна аспірантура). За рекомендацією В.Б. Антоновича Багалій став членом Київської Громади, а 1881р. – дійсним членом наук. історик. товариства Нестора-літописця. Студ. наук. праця Багалія «История Северской земли до половины XIX столетия», підготовлена під кер. Антоновича, принесла вченому-початківцю ун-тську Пироговську премію і лягла в основу його магістерської дисертації, успішний захист якої 1882р. став великим особистим досягненням молодого науковця. 1883р. Багалія було обрано штатним доц. рос. історії в Харківському ун-ті. Того ж року він вступив до історико-філологічного товариства при ун-ті та працював зав. Харківського історичного архіву. Докторська дисертація Д.І. Багалія «О колонизации степной окраины Московского государства» стала підставою для надання 30-річному харківському науковцю докторського ступеня. Багалій автор численних праць з історії Слобідської України. Серед них фундаментальні монографії: «Очерки из истории колонизации и быта степной окраины Московского государства» та 2 томи археографічних додатків до неї (1887), за яку вченому 1888 було присуджено малу Уваровську премію, «Опыт истории Харьковского университета» у 2-х томах (1893-1904), двотомна «История города Харькова за 250 лет его существования» (1905-1912), написана у співавторстві з Д.П. Міллером, а також перше наукове видання творів славетного українськ. філософа Г. Сковороди та дослідження з українськ. історіографії. Багалій також і автор праць з історії Лівобережжя, Південної України, підручників з історії Росії та російської історіографії. Ці та деякі інші публікації принесли ученому професійне визнання, почесне членство в багатьох наукових товариствах України та Росії, академічні відзнаки та премії. Так, 1899 Багалію було присуджено премію графа Уварова за працю «Опыт истории Харьковского университета», а з 1884 він брав участь майже в усіх всеросійських наукових археологічних з’їздах. Став одним із керівників історико-філологічного товариства, очолював видавнич. комітет Харківського товариства грамотності (1891-1904), був головою правління Харківської громадської бібліотеки (1893-1906) і гласним Харківської міської думи. За його ініціативи у Харкові 1902 року відбувся XII Всеросійський археологічний з’їзд. Багалій двічі публічно 1901 і 1905 виступав проти цензурних обмежень української мови. У 1905 обраний депутатом Першої Державної Думи Російської імперії та навіть включений до складу Державної Ради. Протестуючи проти царського указу про розпуск І Державної Думи, демонстративно вийшов зі складу Державної Ради. Обраний 1906 на посаду ректора Харківського ун-ту, він доклав чималих зусиль для того, щоб розпочати викладання в ньому українознавчих дисциплін українською мовою. З його іменем пов’язано рішення вченої ради ун-ту про надання почесних докторських дипломів видатним ученим-українознавцям І. Франку, М. Грушевському, О. Єфіменко. Урочисте вшанування 25-річного (1905) і особливо 30-річного (1910) ювілею науково-педагогічної діяльності Багалія засвідчило поважне ставлення до вченого як до науковця, так і до громадського діяча. У жовтні 1916 йому виповнилося 58 років. Він досяг блискучих успіхів – дійсний статський радник, потомствений дворянин, кавалер орденів святих Станіслава, Володимира та Анни з генеральським титулом «превосходительства», заслужений професор і ректор ун-ту, член Державної Ради і міський голова – він одночасно був видатним ученим-істориком, блискучим лектором, визначною громадською особистістю. *** Його досягненням стало відкриття восени 1917 Першої Харківської українськ. гімназії. Згодом Центральна Рада призначила Багалія губернським комісаром народної освіти. Він спрямував усі свої сили на українізацію шкіл Харківської губернії. Під час буремних революційних подій в Україні головною заслугою стала його участь у створенні Української Академії наук. У 1920, коли формально ліквідували Харківський університет, обіймав посаду декана в Академії теоретичних знань та професора в Інституті народної освіти. У 1926 очолив новоутворений Наук.-дослід. ін-т Т. Шевченка, відкриття якого стало ще одним кроком, спрямованим на посилення наукового потенціялу столичного українознавства 1929 на початку сумнозвісного сталінського «великого перелому», Багалія обрали головою першого історико-філологічного відділу Всеукраїнської Академії наук (ВУАН). Причому завданням ученого тепер було подолання «аполітичності в науці» та «засвоєння ідеології українських працюючих мас». Розпочалися масові арешти української інтелігенції за сфабрикованою справою «Спілки визволення України». В ув’язненні опинилися й деякі співробітники ВУАН разом із академіком С. Єфремовим, в минулому активним діячем українського національного руху і членом Української Центральної Ради. Керівництво Академії було змушене демонстративно відмежуватися від «контрреволюціонерів». Багалію довелося брати участь у публічному засудженні своїх колег, хоча й робив він це не з доброї волі. Невдовзі й проти самого Багалія почалася кампанія критики в пресі. Його звинувачували у «псевдомарксизмі», відсутності «пролетарської войовничості», ворожості до більшовицької влади. Помер Д.І. Багалій 9 лютого 1932 від запалення легенів у Харкові, похований на міському кладовищі. 1957p., в умовах «хрущовської відлиги» й тимчасової лібералізації політики в українському питанні, стало можливим відзначити 100-річчя із дня народження Д.І. Багалія скромною, але змістовною публікацією І.Д. Бойка в «Українському історичному журналі». Фактично ця стаття була першою і на кілька десятиліть єдиною спеціальною узагальнюючою працею про Багалія, яка поклала початок реабілітації вченого в СРСР, а наукова спадщина вченого увійшла до золотого фонду української культури

У нас великий магазин книжок, щоб подивитись повний асортимент натискай Всі оголошення автора Книга "Сяйво" Це був третій виданий роман Кінга та його перший бестселер у твердій обкладинці. Згідно з основною сюжетною лінією, колишній викладач влаштовується оглядачем і переїжджає зі своєю сім'єю в гірський готель «Оверлук» на зиму. Бувши ізольованим від зовнішнього світу, Джек Торранс, колишнійпікал, відчуває вплив темної суті готелю та привидів, що мешкають у його стінах. Сюжет: Молодий вчитель Джек Торранс влаштовується на роботу в гірський готель «Оверлук» сторожем на зиму та до кінця осені переїжджає туди зі своєю сім'єю: дружиною Венді та п'ятирічним сином Денні. Шикарний готель має погану славу: у ньому постійно відбуваються дивні та страшні події. Денні — ясновидкий і телепат. Джек Торранс — колишній викладач і письменник-початківець, який післяіанізму його характер зіпсувався, він почав випивати та розпускати руки. Він випадково зламав руку своєму синові та сильно вибив одного зі своїх учнів за те, що той проколов шини його автомобіля. Ця робота потрібна йому, щоб заспокоїтися, написати свою п'єсу, провести час, поки його друг не влаштує його знову в школу. До нього готель охороняв якийсь Дельберт Грейді, який передав усю свою сім'ю. Під час від'їзду персоналу готелю Денні познайомився з шеф-кухарем — літнім чорнокоїм велетнів Диком Холлораном, який сказав хлопчикові, що він «сяє», як ніхто інший, тобто може читати думки людей, бачити події, які відбулися в минулому або відбуватимуться в майбутньому. Його мати «тоже трохи, крапельку "сяє». Холлоран розповідає, що деякі події, особливо негативні, можуть залишати своєрідний відбиток, відчутний людьми, здатними «сяяти». Він говорить, що готель — небезпечне місце та категорично забороняє хлопчикові заходити в номер 217. Дик просить у разі небезпеки відразу викликати його на допомогу за допомогою ментального зв'язку. Сім'я Торрансів залишається у великій будівлі. Починають відбуватися дивні речі. Ті чи інші деталі умов оживають — пожежний шланг або кущі, підстрижені у формі тварин. Денні починає бачити справжнє обличчя готелю, який населяють привиди минулих років. Денні заходить у номер 217 і бачить там знайомлющу жінку, яка у свій час втратила від передозування снодійного у ванній цьому номері, яка нападає на нього. Автор - Стівен Кінг. Палітурка - тверда.

Книга - фотоальбом "A Message for You" Guy Bourdin. Оком художника Гі Бурден створював образи, що містять захопливі історії, композиції і кольору. Він радикально порушив умовності комерційної фотографії своїм безжальним перфекціонізмом і гострим гумором. Відомий своїми багатообіцяючими оповіданнями та сюрреалістичною естетикою, Бурден використовував модну фотографію, щоб досліджувати область між абсурдом і піднесеним. Тепер у третьому виданні «Послання для вас» - це подорож по візуальному ландшафту Бурда, колаж зображень, відображає його художні пошуки і бачення. Тексти, поляроїди, вірші, замальовки і контактні листи розгортаються в реальному часі через спогади моделі Ніколь Мейер, музи Бурда. Володіючи повною творчою свободою і безкомпромісною художньої етикою, Бурден захопив уяву цілого покоління. Бурден народився 2 грудня 1928 року в Парижі. Його батьки розійшлися, коли він був немовлям, і його відправили жити до бабусі і дідусю по батьківській лінії, які володіли будинком в Нормандії. Ті також були власниками ресторану в Парижі під назвою Brasserie Bourdin. Коли його батько, якому на момент народження сина було всього 18 років, знову одружився, Бурден опинився під його опікою. Очевидно, Бурден бачив свою матір лише одного разу, коли вона прийшла в пив-бар, щоб зробити йому подарунок. У віці вісімнадцяти років Гі Бурден відправився в велосипедний тур по Провансу, під час якого він зустрів арт-дилера Люсьєна Генрі. Бурден провів шість місяців у будинку Генрі, де зосередився на живопису та малювання, поки не прийшов час його обов'язкової військової служби. Бурден вперше познайомився з фотографією під час служби у ВПС. Перебуваючи в Дакарі (1948-49), він отримав початкову фотографічна освіта, працюючи аерофотографом. Його роботи зібрані важливими установами, включаючи Тейт у Лондоні, музей сучасного мистецтва, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско і Музей Гетті. Перша ретроспективна виставка його робіт пройшла в Музеї Вікторії і Альберта в Лондоні в 2003 році, а потім відвідала Національну галерею Вікторії в Мельбурні і Галерею Же-де-Пом в Парижі. Тейт постійно виставляє частину своєї колекції (одну з найбільших) з роботами Бурда, створеними в період з 1950 по 1955 рік. Він вважається одним з найвідоміших фотографів моди і реклами другої половини ХХ століття. Гі Бурден підготував ґрунт для нового виду модної фотографії. «У той час як у традиційних модних образах краса і одяг є центральними елементами, фотографії Бурда пропонують радикальну альтернативу», як пише офіційний сайт Музею Вікторії та Альберта. Інформація про продукт Автор: Guy Bourdin Формат: Тверда обкладинка | 320 сторінок Дата публікації: 15 Sep 2016 Видавець: Steidl Publishers Видання Місто / Країна: Gottingen, Germany Видання: Спеціальне видання Вага: 1 060 g Розміри: 245 x 300 x 31.24 mm |

Том 1 У незапам'ятні часи Се Лянь був наслідним принцом держави Сяньле. Доля обдарувала його всім: прекрасним ликом, чистими помислами та нескінченною любов'ю своїх підданих. І якщо вже комусь і було призначено стати Божеством, то саме Його Високість. Однак утриматися на Небесах виявилося йому не так просто. Се Лянь підносився двічі і був вигнаний на землю. І ось через вісімсот років поневірянь Його Високість знову повертається до Небесних чертогів. Отримавши своє перше завдання в ролі Божества, він стикається з таємничим і неймовірно могутнім демоном, який, як виявилося, вже давно накинув оком на наслідного принца... Том 2 Все в цьому світі має рахунок: і удача, і невдача. Біди переслідують Се Ляня одна за одною: ось він ненароком влаштував підпал, а ось зіткнувся з привидами минулого, про які вважав за краще б забути... Вісімсот років тому він був улюбленцем натовпу, а матінка, батько і радник покладали на нього великі надії. Слава про його подвиги стрімко досягла Небес, і в рік свого сімнадцятиліття Се Лянь піднісся. Проте радість була швидкоплинна: ??у державі Сяньле настали важкі часи. Бачачи страждання свого народу, принц не міг залишитися осторонь. Але чи може бог обирати чиюсь сторону? Том 3 Наближається Свято середини осені, а разом з ним — розкішний бенкет і Змагання ліхтарів у небесних палацах. Вирушаючи на свято, Се Лянь не підозрює, що опиниться в центрі уваги. Після повернення у світ смертних він береться за роботу, адже тепер треба прогодувати відразу три зайві роти! На жаль, на завданні, яке отримав принц, він знову стикається з озлобленим духом немовляти, проте Хуа Чен встигає прийти на виручку. Після всієї плутанини герої вирішують відпочити - але не тут-то було! На порозі храму Водяних Каштанів з'являється... Том 4 У незапам'ятні часи Се Лянь був наслідним принцом держави Сяньле. Доля обдарувала його всім: прекрасним обличчям, чистими помислами та нескінченною любов'ю своїх підданих. І якщо вже комусь і було призначено стати Божеством, то саме Його Високості. Однак утриматися на Небесах виявилося йому не так просто. Се Лянь підносився двічі і був вигнаний на землю. І ось через вісімсот років поневірянь Його Високість знову повертається в Небесні палаци. Отримавши своє перше завдання в ролі Божества, він стикається з таємничим і неймовірно могутнім демоном, який, як виявилося, вже давно поклав око на наслідного принца. Том 5 Не знайти в Небесних чертогах безсмертного, який би не чув про Селяна. У юні роки Його Високість спадкоємець престолу древнього царства Сяньле став улюбленцем долі і зайняв своє місце серед безсмертних небожителів, проте за порушення небесних законів був засланий у світ смертних. Не смирився з таким станом справ, через кілька років Се Лянь знову досягає Небес, щоб учинити розгром. І знову одержує вигнання. Автор - Мосян Тунсю Палітурка - м'яка

Нікітін Тарас (20.07.1947 — 14.09.1993, Полтава), поет, письменник. Ця стаття писалася через два місяці після смерті Тараса Григоровича Нікітіна, поета і видавця, інтелігента в кращому розумінні цього слова, хто «всіма фібрами душі відчував значення культури для становлення культури, літератури, видавничої справи на Полтавщині». Довго лежала на столі «Літературна Україна» з статтею в чорній рамці «Тарас Нікітін». Він усміхається з портрета — молодий, життєрадісний, сповнений творчої енергії. Але перші рядки некролога вражали мене: «Так рано в падінні розсипався журавлиний ключ його надій і мрій, так боляче пронеслося його прощальне ячання. Адже всього сорок шість років!» А ще пам’ятається (ніби то було кілька місяців тому), як 26 липня 1967 року в газеті «Комсомолець Полтавщини» під рубрикою «Знайомтесь: Тарас Нікітін» з’явилась добірка віршів початкуючого поета «Мій краю, щастя джерело», яка й започаткувала на 20-у році життя його літературний шлях. На 47-у році цей шлях обірвався... Син росіянина і українки, Тарас Нікітін народився 20 липня 1947 року, в селі Тен-Тек Талди-Курганської області в Казахстані в родині фронтовика і евакуйованої з України вчительки. Через кілька місяців після народження батьки переїхали в Україну. Один рік жили у Зінцях, потім у Чутовому, нарешті осіли в Кочубеївці Чутівського району, де й минуло дитинство і шкільні роки майбутнього поета. Закінчивши екстерном середню школу, намагався вступити до Харківського університету, але не пройшов конкурсу. Працював піонерво-жатим, вантажником, а приїхавши до Полтави, став учнем друкаря. Тодішній редактор «Комсомольця Полтавщини» П. Клименко запросив його до редакції, і в 1967 році Тарас Нікітін розпочав свій журналістський шлях. Спершу працював з листами, потім завідував відділом фейлетону, гумору і сатири «Вишнева ковінька». Писав вірші і заочно навчався на філологічному факультеті Полтавського педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка. З 1971 — в лавах Радянської Армії, військовий кореспондент солдатської багатотиражки в групі військ у Німеччині. Повернувшись до цивільного життя, деякий час працював завідувачем відділом листів і фейлетонів у газеті «Молодь України», а потім став кореспондентом «Правди Украины» по Полтавській області. У першій половині 70-х років вірші Т. Нікітіна з’являлися добірками в обласній і республіканській періодиці. 1974 року він стає лауреатом обласної комсомольської премії ім. П. Артеменка. В 1978 році у Харкові виходить перша збірка віршів «Багряные сполохи» — про красу рідної землі і пам’ять про війну, що відгукнулася в серцях дітей фронтовиків. Друга збірка «Обеліски пам’яті» (Харків, 1986) стала вищим щаблем творчої майстерності поета. До книжки увійшли ліричні вірші, балади, поема «Обеліск», присвячена подвигам людей на війні. Вся поема пройнята тривогою за майбутнє людства. Є в збірці гарні пейзажні малюнки, віє смутком від «Спомину», бо цей вірш про матір, яку поет втратив в 15-річному віці. Вірші насичені думкою і болем. Остання книга — «...І стежки праслов’янська в’язь» (Харків, 1989) — це збірка краєзнавчих новел і нарисів, пересипаних віршами і гарно ілюстрованих. Це справленій гімн рідній землі, її історичним пам’яткам і красі. Збірка віршів «Крик чибіса» готувалася в останні дні життя і вийшла посмертно у видавництві «Криниця» в Полтаві, яке Т. Нікітін і заснував. В 1992 році поет став лауреатом літературної премії ім. Малишка за поетичний доробок 1991 року; в 1993 — йому присуджена міжнародна премія ім. Г. Сковороди (посмертно) за філософсько-публіцистичну поему «Діалог мовчання». Вірші Т. Нікітіна глибоко ліричні, позначені філософськими роздумами про життя. Зворушливі його інтимні вірші «Ніби ластівка війнула», «Іду від тебе і не можу йти», «Яка шалена ніч була» та ін. На вірші Т. Нікітіна написано пісні: «Спогад», «Журавель», «Освідчення Полтаві», «Осінь надії» (композитори Г. Непорада, О. Тугарін, П. Ба-кланов). Вершина поетичної зрілості — остання поема «Діалог мовчання», в якій поет передає біль за долю людини в сучасному світі (опублікована 1993 р. в журналі «Криниця»). Крім поетичних творів Т. Нікітін залишив чимало нарисів про людей праці, репортажів і статей на сторінках періодичних видань. Його приваблювали кращі риси людського єства, і про це він писав як журналіст й оспівував у віршах як поет. В одному з некрологів писалося, що життя Тараса Григоровича «вмістило стільки пристрасті, любові і діяння, зігріло стільки людей, народило багато ідей і здійснило такі задуми, що їх вистачило б для багатьох довголітніх, щоб піти за вічний круг з погордливим непоспіхом». 1988 року Т. Нікітін став членом Спілки письменників України й одразу ж був обраний відповідальним секретарем Полтавської організації СПУ, а потім головою ради цієї організації. З 1991 він головний редактор альманаху (з 1992 — літературно-мистецького журналу) «Криниця», який став популярним і за межами України. Останні роки життя письменника були присвячені становленню видавництва «Криниця» з власною поліграфічною базою, яке почало видавати книжки і журнали, що не поступаються кращим світовим зразкам. Його зусиллями реконструйовано Будинок літераторів у Полтаві, був він і засновником премії ім. Г. Сковороди. У слові до читачів «Криниці» напередодні 1993 року її головний редактор писав: «Нас не злякають труднощі, бо віримо в себе і в читачів, віримо в незалежність, а отже в щастя». Він був борцем за розквіт національної культури і відродження культури свого краю, де йому випало прожити коротке життя. Петро Ротач, «Колоски з літературної ниви»

Зарубіжна проза УКРАЇНСЬКОЮ мовою - 12 книг. Діккенс, Селінджер, Фурньє, Мопассан. Брехт, Коллінз, Вежинов, Скуїнь, Прічард та ін. Роки видання 1973-1993. Книги здебільшого НОВІ або в дуже хорошому стані. Охайне зберігання. Ціна вказана у тексті оголошення за кожну окремо взяту книгу. ВЕРХНІЙ РЯД на головному/першому фото: 1. Павел ВЕЖИНОВ. Бар'єр. Терези. Вночі білими кіньми. Романи. Переклад з болгарської. Київ, Дніпро, 1989, 667 с. Українською мовою. Обкладинка тверда. Формат стандартний: 130 х 200 мм. Книга НОВА. Не читана. Без дефектів. Цілісність збережена. Ціна 150 грн. «Бар"єр» (болг. Бариерата) - повість болгарського письменника Павла Вежинова. Вперше видана у 1976 році, повість неодноразово перекладалася на багато мов. У повісті розповідається про композитора середніх років Антонія, який розлучився з дружиною і переживає важкий період у житті. Якось в одному з нічних ресторанів Софії Антоній зустрічає незвичайну дівчину на ім"я Доротея, яка пережила глибоку психологічну травму. По мірі знайомства Доротея стає приємним співрозмовником і близьким другом Антонія. Дуже щира, готова віддати всю себе, юна особа не від світу цього, з першого погляду безпорадна, травмована сумним досвідом, болісно прив"язлива, але талановита, Доротея, відрізняється від усіх, з ким коли-небудь доводилося зустрічатись Антонію. А він знає життя. Дуже розумний, у міру прагматичний, що йде по життю легко. Але це не заважає його потребі в коханні… Їх відносини надзвичайно чисті, але в той же час дуже дивні. Дружбою чи любов"ю це назвати складно. Отаке шефство, спроба соціалізувати непристосовану істоту, допомогти їй знайти своє місце в житті, спроба взяти чужий біль на себе, але не переходячи межі. Бар'єр. Доротея вміла літати. Вона хотіла, щоб Антоній був поруч, вона хотіла, щоб він літав разом з нею… Але він був просто не здатен це зробити. Що це було з його боку: боягузтво чи прагматизм? Найбільше його злякало те, що його кохана «не така як всі»… Він не зміг перебороти себе, так і не подолав свій внутрішній бар"єр, а «вона відлітала все одно»… 2. Катаріна Сусанна Прічард. БУРЕМНІ ДЕВ'ЯНОСТІ. Роман. Переклад з англійської. Роман про золоті приїски Західної Австралії. Київ, Вища школа, 1985, 480 с. Українською мовою. Тверда обкладинка. Формат стандартний: 130 х 200 мм. Книга НОВА. Не читана. Без дефектів. Ціна 200 грн. Роман «Буремні дев’яності» (1946) - один з найвідоміших творів австралійської письменниці, члена Комуністичної партії Австралії Катаріни Сусанни Прічард. Дія роману відбувається в Західній Австралії в останнє десятиліття XIX ст. У малонаселений край, де відкрито казкові поклади золота, кинулись тисячі людей в гонитві за зникаючим золотим маревом. У романі відображено і реальне історичне тло, і строкатий колорит «золотої лихоманки». 3. Зігмунд Янович Скуїнь. ЧОЛОВІК У РОЗКВІТІ ЛІТ. Роман. Переклад з латиської. Київ, Дніпро, 1982, 276 с.: іл. Українською мовою. Тверда картонна обкладинка. Формат стандартний: 130 х 200 мм. Книга НОВА. Не читана. Без дефектів. Нюанс - подарунковий підпис на обкладинці (фото додам на вимогу). Ціна 70 грн. У романі Чоловік у розквіті літ - відомий інженер-винахідник робить фаустівську спробу прожити друге життя - почати все спочатку: знайти кохання, сім"ю. Потік подій обрушується на молоду людину, що намагається в романі Мемуари молодого ... осмислити світ і самого себе. Романи відрізняються витонченістю письма, захоплюючим сюжетом. 4. Чарлз Діккенс. ВЕЛИКІ СПОДІВАННЯ. Роман. Переклад з англійської. Київ, Веселка, 1986, 477 с.: іл. Українською мовою. Для середнього та старшого шкільного віку. Тверда обкладинка. Формат стандартний: 130 х 200 мм. Книга НОВА. Не читана. Без дефектів. Ціна 160 грн. Знаменитий роман «Великі сподівання» - це історія хлопчика з простої сім"ї на ім"я Піп, якому раптово випадає можливість стати «справжнім джентльменом». Сільський хлопчина Піп рано втрачає батьків, і його виховує деспотична старша сестра. Все кардинально змінюється, коли Піп погоджується допомогти каторжнику, який втік. Тепер життя Піпа - великі надії і великі розчарування, любов і презирство, багатство і нові знайомства ... Але чи буде таке життя до вподоби простому чесному хлопчику? 5. Ален-Фурньє. ВЕЛИКИЙ МОЛЬН. Роман. Переклад з французької. Київ, Веселка, 1988, 176 с.: іл. Для середнього та старшого шкільного віку. Українською мовою. Тверда обкладинка. Формат стандартний: 130 х 200 мм. Книга НОВА. Не читана. Без дефектів. Ціна 170 грн. Ален-Фурньє (псевдонім, справжнє ім"я фр. Henri Fournier) (1886-1914) - французький письменник. Отримав світове визнання завдяки єдиному завершеному романові «Великий Мольн» , написаному в 1913 році . Роман написаний у ліричній манері, як спогади автора про дитячі роки, про школу, про ігри і мрії підлітків, роман поєднує динамічний сюжет і романтичну інтригу з реалістичним зображенням французького провінційного життя. Герой роману - романтичний юнак, для якого головне в житті - виконання обов"язку та допомога людям. 6. Бертольт Брехт. КОПІЙЧАНИЙ РОМАН. Матінка Кураж та її діти. Кавказьке крейдяне коло. Роман та п'єси. Переклад з німецької. Київ, Дніпро, 1987, 512 с. Українською мовою. Тверда обкладинка. Формат стандартний: 130 х 200 мм. Книга НОВА. Не читана. Без дефектів. Ціна 200 грн. Бертольт Брехт (10 лютого 1898, Аугсбург, Баварія - 14 серпня 1956, Берлін) - німецький драматург і поет. Отримав міжнародне визнання своєї творчості. Його вважають засновником епічного («діалектичного») театру. НИЖНІЙ РЯД на головному/першому фото: 7. СЕЛІНДЖЕР Джером ДейвІд. НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ: Повість, оповідання. Переклад з англійської. Київ, Молодь. 1984. 272 с. УКРАЇНСЬКОЮ мовою. Тверда обкладинка. Формат стандартний: 130 х 200 мм. Книга НОВА. Не читана. Без дефектів. Ціна за книгу 250 грн. Селінджер - письменник-класик, письменник-загадка. «Ловець у житі», або «Над прірвою у житі» - номер 15 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік. 8. Генрик Сенкевич. БЕЗ ДОГМАТА. Роман. Переклад з польської. Київ, Дніпро, 1986, 382 с. Серія "Вершини світового письменства", том 57. Українською мовою. Тверда картонна обкладинка. Формат стандартний: 130 х 200 мм. Книга НОВА. Не читана. Без дефектів. Ціна 100 грн. 9. Гі де Мопассан. ЖИТТЯ. Роман. Переклад з французької. Львів, Каменяр, 1993, 183 с. Українською мовою. Серія "Знамениті письменники". Тверда картонна обкладинка. Формат стандартний: 130 х 200 мм. Книга НОВА. Без дефектів. Ціна 85 грн. 10. УЇЛКІ КОЛЛІНЗ. Романи. Двотомник. Переклад з англійської. Київ, Дніпро. 1989. 586 с. + 461 с. Українською мовою. Тверда коленкорова обкладинка. Формат стандартний: 130 х 200 мм. Книги дбайливо разово читані, стан НОВИХ. Без дефектів. Ціна за двотомник 150 грн. Том 1: роман ЖІНКА В БІЛОМУ. У романі відомого англійського письменника, одного із зачинателів детективного жанру, розповідається про злочин, задуманий і здійснений заради грошей. Автор таврує спрагу до грошей, звеличує чесність і мужність, які дозволяли головному герою розкрити страшний злочин. Роман особливо актуальний у наш час і в нашій країні. Том 2: роман: МІСЯЧНИЙ КАМІНЬ. В основі задуму цього насиченого пригодами твору - таємнича історія зникнення з індійського храму коштовного Місячного каменю і його розшуки. 11. Умберто Константіні. ПРО БОГІВ, МАЛЕНЬКИХ ЛЮДЕЙ І ПОЛІЦАЇВ. Роман. Переклад з іспанської. Київ, Дніпро, 1987, 207 с. Українською мовою. Тверда обкладинка. Формат зменшений: 120 х 165 мм. Книга НОВА. Не читана. Без дефектів. Ціна 75 грн. 12. Лісандро Отеро. СИТУАЦІЯ. Роман. Переклад з іспанської. Київ, Дніпро, 1973, 268 с. Українською мовою. Тверда обкладинка. Формат зменшений: 130 х 165 мм. Книга дбайливо читана. Стан хороший. Нюанс - частково надірвана титульна сторінка (видно на фото); затерта по периметру обкладинка. Ціна 50 грн. Роман «Ситуація» вводить читачів у складну політичну обстановку, що склалася на Кубі в переддень революції, немов би підсумовуючи той безславний історичний період, коли Куба, тільки-но визволившись від іспанського панування, потрапила в кабальну залежність від американських монополій. Лісандро Отеро показує огидне моральне і політичне обличчя правлячої верхівки, що привела країну до кривавої диктатури Ф. Батісти, проти якої повстав народ, щоб раз і назавжди утвердити свободу на кубинській землі. Книги з домашньої бібліотеки. Охайне зберігання. Поштучний продаж. Сірникова коробка на фото - для масштабування. Фото реальні. Додаткові фото за бажанням. Самовивіз можливий у Львові. Пересилаю по Україні НП, укрпоштою, Justin або Meest. Доставка товару за рахунок покупця. Упаковка моя. Без передплати НЕ пересилаю. ОЛХ доставка можлива. Прохання перед оформленням ОЛХ доставки уточнювати деталі. Якщо виникають запитання, пишіть, будь ласка, сюди, в повідомлення олх, оскільки не завжди є можливість якісно відповісти по телефону. На повідомлення відповідаю обов"язково і швидко. Сподіваюсь на розуміння і порядність, від себе ці якості гарантую.

Оноре де БАЛЬЗАК. ИЗБРАННОЕ. Сборник.Перевод с французского.Москва, Просвещение, 1985, 352 с.Для старшого шкільного віку.Серія ШКОЛЬНАЯ БИБЛИОТЕКА.Російською мовою.Тверда картонна обкладинка. Корінець тканинний.Формат стандартний: 145 х 215 мм.Стан НОВОЇ книги. Цілісність збережена. Без дефектів.Легкі сліди зберігання та впливу часу притаманні.Книга з домашньої бібліотеки. Охайне зберігання.Сірникова коробка на фото - для масштабування.Фото реальні. Додаткові фото за бажанням.Содержание:- Оноре де Бальзак. Отец Горио (роман), стр. 5-196- Оноре де Бальзак. Гобсек (повесть), стр. 197-242- Оноре де Бальзак. Полковник Шабер (повесть), стр. 243-294- Оноре де Бальзак. Обедня безбожника (рассказ), стр. 295-308- Оноре де Бальзак. Неведомый шедевр (рассказ), стр. 309-329- Р. Резник. Оноре Бальзак и его произведения (послесловие), стр. 330-343- Ю. Данилова. Примечания, стр. 344-350Оноре де Бальзак (фр. Honoreacute; de Balzac; 20 травня 1799 - 18 серпня 1850) французький романіст і драматург. Серію романів Людська комедія, яка зображає панораму післянаполеонівської Франції, вважають його головним твором.Завдяки його завзятим спостереженням за деталями та за невикривлене висвітлення суспільства, Бальзака вважають одним із засновників реалізму в європейській літературі. Він відомий за створення багатогранних персонажів, найменші з яких усе одно є складними, морально неоднозначними та цілковито людяними. Неживі об'єкти в його творах теж наділені характером, наприклад, часто описуваний ним Париж набуває людських властивостей. Його творами надихалися як багато відомих письменників як-от Еміль Золя, Чарльз Діккенс, Гюстав Флобер, Джек Керуак, Куросава Акіра та Генрі Джеймс, так і філософів як-от Фрідріх Енгельс. Багато творів Бальзака екранізували, і вони продовжують надихати нових письменників.Бальзак був хворобливим упродовж усього свого життя, що могло бути спричиненим його напруженим робочим графіком. Його стосунки з родиною були завжди натягнутими через фінансові проблеми та особисті непорозуміння. 1850 року Бальзак одружився з Евеліною Ганською, польською поміщицею українського походження та коханням усього його життя.Самовивіз можливий у Львові.Пересилаю по Україні НП, укрпоштою, Justin або Meest.З НП працюю при передплаті на банківську картку за транспортні послуги в обидві сторони; суму передплати віднімаю від ціни.З укрпоштою - при повній передоплаті вартості товару. Оплата за послуги доставки укрпоштою - по факту отримання товару.Можлива відправка книги укрпоштою або НП у якості листа/документів, оскільки це друкована продукція.Розгляну Ваші пропозиції стосовно оплати.Доставка товару за рахунок покупця.Упаковка моя.Відправка, як правило, протягом доби.Без передплати НЕ пересилаю.БЕЗПЕЧНА ПОКУПКА можлива.Прохання перед оформленням БЕЗПЕЧНОЇ ПОКУПКИ уточнювати деталі.Дивіться інші мої лоти. Є багато як науково-пізнавальної, історичної, мовознавчої, тематичної, так і художньої літератури для дітей та дорослих. Уточнюйте.Якщо виникають запитання, пишіть, будь ласка, сюди, в повідомлення, оскільки не завжди є можливість якісно відповісти по телефону.Або залишайте номер свого вайберу у повідомленні - для швидкого зв'язку.На повідомлення відповідаю обов'язково і швидко.Сподіваюсь на розуміння і порядність, від себе ці якості гарантую.

У віці тринадцяти років Тео Деккер, син люблячої матері й безрозсудного батька-гуляки, переживає подію, що буквально на частини розколює його життя. Одинокого й некерованого підлітка приймає заможна сім’я його друга з Нью-Йорка. Його роздирає нестерпна туга за матір’ю, і протягом подальшого життя він жадібно чіпляється за єдину річ, завдяки якій відчуває зв’язок з нею: невелику й візуально привабливу картину, яка потім засмоктує його в кримінальне болото. З віком Тео вчиться сміливо лавірувати між вітальнями багатих людей і курною антикварною лавкою — місцем його роботи. Він відчужений від реальності й пристрасно закоханий. А картина, його талісман, приводить його в центр небезпечного кола, яке поступово звужується. Роман «Щиголь» — це одіссея переслідувань крізь соціальну призму сучасної Америки й неймовірної сили драматична життєва історія. В її основі лежать незабутні образи головних персонажів і саспенс, що розбурхує свідомість. Вражаюча історія про втрату й одержимість, про виживання й самореалізацію, про найглибші таємниці кохання, самосвідомості й долі.

Богдан Бойчук.Третя осінь. Поезії. Київ Дніпро 1991. 280 с. Палiтурка Тверда, зменшений формат. Богдан Миколайович Бойчук (нар. 11 жовтня 1927, с. Бертники Монастириського району Тернопільської області — помер 10 лютого 2017 р. у Києві — поет-модерніст, прозаїк, перекладач та літературний критик, член Нью-Йоркської групи, один з її засновників. Член ОУП «Слово» та НСПУ, лавреат Міжнародної літературної премії ім. Гоголя (1998).Від початку 1950-тих років Бойчук активно включився в українське літературне життя. Його літературна діяльність не обмежується тільки поетичною творчістю. Він також пише й видає драматичні твори, прозу, переклади з англійської, іспанської й російської мов на українську, і з української - на англійську. Проявляє себе й на полі літературознавчої критики, опублікувавши широку низку статей, рецензій, передмов. Слід також підкреслити його палку активність невтомного співукладача й співредактора двох поважних антологій української поезії, автора мемуарів тощо.Богдан Бойчук - автор поетичних збірок "Час болю" (1957), "Спомини любови" (1963), "Вірші для Мехіко" (1964), "Мандрівка тіл" (1967), "Подорож з учителем" (1976), "Вірші, вибрані й передостанні" (1983), "Третя осінь" (1991), що виходили друком у Нью-Йорку, Мюнхені та Києві. Його поетичні збірки друкувались англійською, польською, румунською й російською мовою. Бойчук автор п'єс ("Дві драми", 1968) та кількох неопублікованих романів ("Підглядник і його краєвиди", "Аліпій II і його наречена", трилогія "Паноптикум Ді Пі" та інші).У його літературознавчому доробку зокрема упорядкування таких книжок, як "Зібрані твори Олекси Стефановича" (1975), "Зібрані твори Богдана Кравцева" (1978, 1980, 1994), "Спомини" Йосипа Гірняка (1982), співредагування антологій "Координати" та "Поза традиції". Богдан Бойчук переклав англійською мовою твори Богдана-Ігоря Антонича, Івана Драча, Бориса Пастернака, українською - твори Хуана Рамона Хіменеса, Семюеля Беккета, Стенлі Кюніца, Дейвіда Іґнатова. Бойчук - один із співзасновників Нью-Йоркської Групи, був співредактором річника цієї ж Групи "Нові Поезії" (1959-1971), ініціатором і головним редактором Нью-Йорксько - Київського літературно-мистецького квартальника "Світо-Вид" (1990-1999). Він також довгими роками працював як літературний редактор при місячнику "Сучасність" (Мюнхен), а саме від 1961-ого року до 1973-ого. Він - член Національної Спілки Письменників України.Стан відмінний

Про що книга «Відкритий. Автобіографія» автора Андре АгассіТЕМАТИКАСпорт, мемуари.ПРО КНИЖКУАндре Агассі був і залишається однією з найяскравіших зірок великого тенісу. За свою кар’єру він виграв 60 турнірів, став першою ракеткою світу та олімпійським чемпіоном. Проте головним його ворогом був не суперник на корті, а він сам. Чемпіон світу, що ненавидів теніс. Ніхто не запитував його, чи хоче він бути спортсменом. Батько практично заштовхав його на корт, примушуючи змалечку відточувати удари. Він почувався нещасним і водночас турнір за турніром ішов до титулу абсолютного чемпіона.ДЛЯ КОГО КНИЖКАКнижка для всіх, хто цікавиться спортом та загалом біографіями сильних особистостей.ЧОМУ ЦЯ КНИЖКАУ своїй щирій біографії Агассі розказує про непрості стосунки з батьком, який одночасно лякав його та вишколив з нього переможця, про бунтарські вчинки в житті й на корті, про щоденну боротьбу із фізичним болем від постійних тренувань і про ставлення до гри, яка попри все стала сенсом його життя.ПРО АВТОРААндре Агассі — професійний тенісист, кар’єра якого тривала з 1986 по 2006 рік. Виграв 60 турнірів в одиночному розряді, у тому числі 8 турнірів Великого шолома. Заснував благодійну організацію та інвестував понад 85 млн доларів у створення школи для дітей з малозабезпечених сімей у Лас-Вегасі.КНИЖКИ НА СХОЖУ ТЕМАТИКУ«Менеджмент у стилі «Манчестер Юнайтед». Як стати чемпіоном», Алекс Ферґюсон, Майкл Моріц, «Наш формат», 2019 рік.ВІДГУКИЦе, мабуть, одна з найкращих спортивних автобіографій усіх часів.TIMEЩира, змістовна і глибока автобіографія Неймовірна історія про втрачене дитинство, хаотичне дорослішання та пошук себе.WASHINGTON POSTЦИТАТИПРО МОВУ ТЕНІСУМова тенісу — це мова життя. Перевага, хватка, удар, подача, помилка.ПРО ФІНАЛ КАР’ЄРИФінішна лінія кар’єри нічим не відрізняється від фінішної лінії матчу. Мета одна — дістатися тієї заповітної фінішної лінії, відчути магнітну силу. Наближаючись до тієї лінії, магнітна сила починає тебе притягувати, допомагати тобі. Та щойно ти її відчуваєш, на тебе починає діяти ще одна сила, така ж потужна, але натомість ця сила тебе відштовхує. Це важко пояснити, ці дві протилежні сили, ці суперечливі енергії, але вони насправді існують. Я це точно знаю, бо все своє життя в пошуках першої, у вічній боротьбі з другою, а іноді я зависав між ними, і мене, ніби той тенісний м’яч, кидало туди-сюди.ПРО ГРУ В ТЕНІСТеніс — це страшенно самотня гра. Самотність тенісистів можуть зрозуміти лише боксери — та й у тих є хоча б помічник і менеджер. Боксер принаймні вступає зі своїм опонентом у якийсь контакт. У тенісі ж ти віч-на-віч зустрічаєшся зі своїм ворогом, обмінюєшся з ним ударами, однак не торкаєшся його, не говориш із ним — ти взагалі ні з ким не говориш. , Размеры:140 х 210 мм, Страна регистрации бренда:Украина

РОЗПРОДАЖ ДОМАШНЬОЇ БІБЛІОТЕКИ!Букіністичне академічне літературно- художнє ілюстроване багатотомне видання.АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНСЬКОЇ РСР.ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ім. Т.Г. ШЕВЧЕНКА.І в а н Ф Р А Н К О. Зібрання творів у 50 томах. Повний комплект! I. Т.1-25.ХУДОЖНІ ТВОРИ.II. Т.26-43. ЛІТЕРАТУРА І МИСТЕЦТВО.III. Т.44-47.НАУКОВІ ПРАЦІ.IV. Т.48-50. ЛИСТИ(1874-1916).Літературно-мистецьке видання з передмовою, поясненнями, з примітками та алфавітним покажчиком художніх та наукових творів, перекладів та переспівів, вміщених у 50-томнику .Київ, 1976- 1986 рр.Видавництво: НАУКОВА ДУМКА.Художник: О.Г. Комяхов.Загальний обсяг т.1-25: 13 040 сторінок. Формат томів: 20,7 х 13,7 х 3 - 4 см. Тверда оригінальна художня видавнича палітурка темно-зеленого з шляхетним тисненням позолотою імені Каменяра на обкладинках та корінцях та нумерації томів на корінцях. Стан: дуже хороший, майже відмінний! Комплект повний і без втрат! Повне збереження всіх сторінок кожного тому, в тому числі титульних листів. Повне збереження всіх численних портретів Франка, його автографів, зображень прижиттєвих видань його творів та ін. ілюстрацій. Всі томи без бібліотечних штампів діючих державних бібліотек!Даний комплект буде особливо цікавий колекціонерам-бібліофілам: на титулах є автентичні відбитки екслібрису, що має колекційну цінність. Гербовий екслібрис другого власника містить зображення королівської лілії в обрамленні корони. Цей художній екслібрис у вузькому середовищі книголюбів-любителів має колекційну цінність, бо вже давно став символом знаку якості букіністичних видань не лише в Україні, а й у багатьох зарубіжних країнах. АНОТАЦІЯ: Перед Вами - повний комплект з 50 томів найповнішого досі академічного Зібрання творів Івана Франка, які було видано за радянських часів під егідою Академії Наук Української РСР в Києві видавництвом Наукова думка у період з 1976 року по 1986 рік. До речі, в незалежній Україні вийшли додаткові 51 -54 томи та окремий том купюр (Київ: Наукова думка, 2008 -2011). У додатковому томі купюр були надруковані вилучені в радянські часи (переважно з ідеологічних міркувань) шматки текстів у Зібранні творів у п'ятдесяти томах І. Франка і було подано наукові коментарі до купюр. У передмові з'ясовано характер та ймовірні причини вилучень. Тому фактично станом на сьогодні найбільш повне надруковане Зібрання творів Івана Франка вже складається з 54-х томів ( 57 книг). Багатогранний письменник, учений і громадсько-політичний діяч, Франко щасливо поєднав у своєму психотипі допитливий інтелект мислителя з проникливою інтуїцією митця, фантазію поета зі спостережливістю журналіста, селянську працьовитість з глибокими рефлексіями інтелігента.Упродовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник і перекладач, літературний критик і публіцист, науковець та філософ.Його творчий доробок, писаний українською (закономірно- переважна більшість текстів), німецькою, польською, російською, болгарською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів. Тобто насправді навіть найповніше досі Зібрання творів Івана Франка у 54 томах (57 книгах) обіймає лише приблизно половину його спадщини. Важко віддати перевагу Франкові-письменникові чи Франкові-вченому: адже це нероздільні іпостасі цілісної геніальної творчої особистості. Саме тому Франко завжди залишався поетом у науці (вносячи свій гарячий темперамент та багату фантазію у власні наукові дослідження) та вченим у поезії (ретельно студіюючи джерела свого поетичного натхнення, ґрунтовно вивчаючи секрети «творчого ремесла»), а між різними ділянками його творчості існує тісний, нерозривний взаємозв’язок. Обидві головні грані Франкової спадщини – художню та наукову найбільш повно представлено у представленому Вашій увазі 50-томнику творів Франка. Перші 25 томів дозволяють познайомитись з його художньою, літературною спадщиною як найвидатнішого і найбільш плідного українського письменника-прозаїка, поета, драматурга і перекладача. А наступні томи 50-томника, починаючи з 26-го, показують наукову та епістолярну спадщину Франка як історика, літературознавця, мистецтвознавця, книгознавця, фольклориста, музикознавця, театрознавця, критика, етнографа, етнолога, дослідника, мислителя, філософа, соціолога, культуролога, релігієзнавця, економіста та публіциста.

У нас великий магазин книжок, щоб подивитись повний асортимент натискай Всі оголошення автора Книга "Перший чоловік" 4 січня 1960 року Альбер Камюгуб ушкоджился в фартусі. Серед уламків автомобіля була знайдена його дорожня сумка і в ній — чорнова версія роману "Перший чоловік". Через тридцять чотири роки після смерті автора книга, підготовлена дочка письменника Катрін Камю, побачила світ. Роман, по суті, автобіографічний, присвячується матері Камю: "Тебе, яка ніколи не зможе прочитати цю книгу", - вона дійсно не змогла б прочитати його, тому що була безплатною. Герой роману, Жак Кормері, прагнучиринити спогади про готель, який гинув під час Першої світової війни, приїжджає в Алжир, де вбогості пройшло його дитинство, яке він зміг пережити завдяки любові мовчазій і Humeny матері та вчителю, змінивши його погляд на світ. Ця історія дає нам уявлення про те, як сформувалася особистість Камю і його погляди, і ключ до розуміння тим, що лежать в основі його творчості. Палітурка - м'яка Кількість сторінок - 320

Нова книга. Шевченкознавство. П'яте видання праці, 2009 рік. З ілюстраціями та додатками. Олх доставка. З усіх питань пишіть. Правдиве оповідання про сина селянина, якого підозрювали в тому, що він є незаконнонародженим сином поміщика Василя Енгельгардта; звільненим з кріпацтва за царським повелінням і став художником, проте отплатившим своєму благодійнику малюванням порнографічних карикатур на його дружину; визначеному в солдати з правом вислуги в офіцери, але не вислужившимуся, який проживав надзвичайне фізичну і ще дивовижніше інфернальне життя і став ідолом в Україні, незважаючи на те, що, жодного разу не назвав себе українцем, а власну тугу завжди вважав "російською". 2005 року в інтерв'ю газеті «Поступ» Бузина пояснив: «Я знав, що цю книжку МУШУ написати. Тому що дехто з моїх попередників хоча й підходив до цієї ідеї, та лякався. Я написав про те, про що не пишуть. У нас. Ми ж повинні усвідомлювати, що є світлий бік Шевченка і є його ж темний бік. Я писав про ТЕМНИЙ. Бо він є, і нікуди від цього не подітися». На початку видання зазначено: Мета цієї книги — розвінчати міф про Шевченка. Ви дізнаєтеся про зовсім іншого Кобзаря — не генія і святого, а алкоголіка та заздрісника. Незграбного ловеласа, який відбирає у колишньої нареченої подарунки. Охоронця моральності, який шпигує за дружиною друга. І «революціонера», що розкаявся та випрошує у влади прощення. Цю темну сторону Тараса завжди ретельно приховували. Але вона є. Він був і таким — у своїх щоденниках, листах і десятках мемуарних свідчень, які не перевидавалися після 1917 року. Я починаю там, де інші закінчували. У післямові до книги доктор філологічних наук Олександр Білодід написав: Поява книги Олеся Бузини — книги, спрямованої на розвінчання культу Шевченка, зняття його (не хочу вживати слово «повалення» — ми вже наповалювалися!) з п'єдесталу божка й повернення на нормальний людський рівень, знаменує собою певний етап у сфері особистої свободи, що реалізується у свободі думки та свободі слова. …Хто ж такий Шевченко? Моторошно закомплексована маленька людина, що все життя страждала через свої еротичні невдачі, страхи, безпорадність й низьке походження. Звідси його нездатність до компромісів; самоіронії, що згладжує недосконалість буття, й патологічна ненависть до дворянства, до «панів», незважаючи на те, що саме вони вивели його в люди. …У повсякденному ж житті, як це переконливо доводить, спираючись на факти, Олесь Бузина, Тарас був далеко не подарунок — точнісінько, як й багато інших «генії». Недарма одна з його «наречених» боялася, що він закріпаче її гірше від пана. Тому євангельська рекомендація «не сотвори собі кумира» в нашому випадку актуальна, як ніколи… Думалося: коли ж ми вийдемо на цей рівень, перестанемо вити про «долю» й «воріженьків», та піддамо нещадному аналізу наших допотопних одинозаврених ідолів. Й перший крок на цьому шляху — книга Олеся Бузини. Нарешті!

МАРІЙСЬКИЙ ДУХОВНИЙ ЦЕНТР «ЗАРВАНИЦЯ» Тернопіль, 2012 р. Зарваницька святиня бере свій початок із чуда явлення Пресвятої Богородиці та її ікони монаху Києво-Печерської Лаври, який у 1240 р. рятуючись від навали орди хана Батия, втік на галицько-подільські землі, звідки був родом. Знесилений скитаннями, чернець заснув, зморений сном, у якому йому з’явилася Пресвята Діва Марія, яка простягала свій омофор. Прокинувшись, чернець побачив перед собою чудотворний образ Божої Матері з Дитятком Ісусом на руках, що височів над джерелом. Вдячно поклонившись Богові за чудесний порятунок, монах збудував каплицю, в якій молився перед явленою іконою, та невеличку печеру для себе, і з того часу Зарваниця стала місцем паломництва й чернечого подвигу. Зарваницький духовний центр – всесвітній марійський відпустовий центр, одна з найбільших святинь Української греко-католицької церкви. Розміщений у с. 3арваниця Тернопільського району, Тернопільської області. Відпустового значення набув у 1742 р., поновлено в 1867 р. Подільська святиня, як називають Зарваницю, має свою давню історію. Археологічні знахідки засвідчують, що сліди людського поселення на цьому терені сягають кінця мідно-кам’яного – початку бронзового віку. Неподалік цвинтаря у Зарваниці її власник Роман Охоцький, який цікавився минулим села, знайшов кам’яну домовину, що мала 5 тисяч років. На основі городських і земських актів Зарваниця існувала вже у ХІІ столітті, тобто у княжий період. Є кілька версій щодо назви села. За народними переказами, початки зародження Зарваниці пов’язуються з появою чудотворної ікони Богоматері. Місцина над Стрипою стала надійним прихистком християнства під час наступу монголів на терени Русі-України. Коли у 1240 р. був дощенту зруйнований Київ, уцілілі монахи як Боже знамення понесли шляхами неймовірних випробувань на захід своєї єдиної держави найвищий символ набожності. Один із київських ченців чудом врятувався від ворожих наїзників і опинився на галицькому Поділлі в лісах над рікою Стрипою. Довге скитальство та нестерпний голод так знесилили його, що, умиротворений надією на допомогу Богоматері, чернець заснув. У сні відкрилась перед ним райська місцина: оповита чарівним серпанком долина, погаптована різнобарвними квітами і освітлена дивним сяйвом. В його блиску з’явилася Мати Божа з двома ангелами, які мали в руках білі лілії. Чернець упав перед Пречистою Дівою Марією на коліна. Вона із усміхом подала йому в руки край свого омофора. Пробудившись, побачив чудову долину, оточену віночком густого лісу. Раптом у росяній траві засвітилося джерело чистої води, а над ним спалахнула небесним промінням ікона Пресвятої Діви Марії з малим Ісусом на руках. Чернець пригадав сон і склав поклін Пречистій. Це місце, де зарвав його сон, назвав Зарваницею. Згодом він збудував біля кринички каплицю і примостив у ній ікону Богоматері. Сюди, почувши про чудо, почали приходити люди і поселятися. З роками у затишному видолинку виросли церква і монастир, селянські обійстя. Так почалася Зарваниця. Перша письмова згадка про село датується 1458 роком. Архівні документи XVIII ст. підтверджують, що Зарваниця обіймала нинішній Вишнівчик і Полісюки. Населений пункт розвивався і став містечком. Для його захисту від турецьких нападників було викопано із висипаним високим валом рів, який з’єднував Стрипу, і споруджено в’їзну браму. Збереглися письмові свідчення про існування у середні віки мурованого замку, який був на присілку Полісюки. Його руїни ще досі можна побачити. У 1662-1688 рр. Зарваницю кілька разів стустошували турки і татари. Вони спалили селянські оселі, церкву і монастир. Багатьох людей було вбито, захоплено у полон. Однак ікону Божої Матері вдалося врятувати. Її було перенесено до нової дерев’яної церкви, побудованої в центрі Зарваниці. В ній примостили також чудотворний образ — образ Розп’ятого Спасителя, який коронував в 1742 р. львівський митрополит Атаназій Шептицький. У 1754 р. дерев’яна церква згоріла. На місці, де вона стояла, о. Петро Білинський поставив кам’яний хрест. Того ж року за допомогою тодішнього власника села графа А. Мйончинського завершено спорудження храму Пресвятої Трійці. Її будували із каміння, взятого зі зруйнового татарами замку в Полісюках. Це був четвертий храм з часу заснування Зарваниці і його освятив о. Ілій Білинський. До нової церкви урочисто перенесено обидві чудотворні ікони. У 1867 р. Апостольська Столиця за понтифікату Святійшого Отця Пія ІХ, Папи Римського видала Декрет відповідно до якого Чудотворну ікону Зарваницької Божої Матері було короновано. Поблагословенні Папою Пієм ІХ золоті корони з Риму привіз о. Порфірій Мандичевський, тодішній парох Зарваниці, старанням якого Чудотворну ікону Зарваницької Божої Матері і було короновано. Власне коронацію Чудотворної ікони Зарваницької Божої Матері, що величаво відбулася 28 серпня 1867 р. – в день свята Успіння Пресвятої Богородиці, здійснив з окремого дозволу і Благословення Апостольської Столиці митрополит Галицький Спиридон Литвинович. Святійший Отець Пій ІХ, за рекомендацією кардинала Йоана Сімеоні, окремим Декретом відновив відпусти для прочан, надавши Зарваниці відпустового значення. В 1894 р. біля джерела вимурувано каплицю. Часто відвідував Зарваницю майбутній Патріарх Української греко-католицької церкви Йосиф Сліпий. У 1944 р. було спалено дерев’яну монастирську церкву, знищено через 2 роки монастир, а в 1961 р. – каплицю. Джерело обгородили колючим дротом. Ставили міліційні заслони у відпустові дні. Однак у лісі та в хатах проводилися підпільні богослужіння. В 1975 р. завідателем поруйнованої більшовиками церкви у Зарваниці був призначений отець-митрат Василь Семенюк. Він із благословення митрополита Володимира Стернюка, працюючи душпастирем у катакомбних церквах, водночас став керівником підпільної духовної семінарії. Так тривало аж до перебудови. 3 благословення архиєрея Михаїла Сабриги отець-митрат Василь Семенюк при активній участі парафіян і семінаристів відбудував у 1991 р. капличку біля джерела з цілющою водою, відремонтував знищену церкву, спорудив біля неї велику каплицю, в якій під час відпустів відправляють Богослужіння, а також Хресну дорогу. Зведено реколекційний будинок, де проводять реколекції священики багатьох єпархій, семінаристи, родини, молодь, діти. Відбудовано Святотроїцький монастир Студійського Уставу (2001) та дерев'яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці (2002). У роки незалежності України Зарваниця стала головним всеукраїнським відпустовим центром УГКЦ. Щороку Зарваницьку ікону вшановують сотні тисяч українських та іноземних паломників. Маріи?ськии? духовнии? центр «Зарваниця» відкритии? для відвідування прочан. Зарваницький духовний центр створено на пожертвування вірних України та діаспори. Велику допомогу надали державні органи, громадськість області. Нині комплекс об'єднує кілька храмів, духовних споруд, Хресну дорогу та інші споруди ЦЕРКВА ПРЕСВЯТОЇ ТРІЙЦІ Парафіяльна церква Святої Трійці споруджена 1754 р. Тут зберігається чудотворна ікона Божої Матері Зарваницької. Будівля – хрещата із закругленою апсидою, до якої прилягають дві прибудови СОБОР ЗАРВАНИЦЬКОЇ МАТЕРІ БОЖОЇ У 2000 р. споруджено собор 3арваницької Матері Божої, який освятив і провів у ньому першу архієрейську літургію Глава УГКЦ кардинал Любомир Гузар. Хрестокупольна, п'ятибанна, однонавна споруда без стовпів. В інтер'єрі висота до центру купола – 28 м. Над приміщеннями, що прилягають до внутрішніх куполів хреста, є 4 малі бані. У цоколі собору розміщена нижня церква з двома каплицями КАПЛИЦЯ В центрі майдану споруджено архітектурну композицію ікони Матері Божої 3арваницької. На гранітному постаменті – декоративна монументальна відкрита каплиця, в центрі якої стела із зображенням ікони (з італійського білого мармуру). Композицію увінчує корона з хрестом ДЗВІНИЦЯ Неподалік – чотириярусна дзвіниця (висота із хрестом 75 м). Перший ярус – прямокутний, інші – восьмигранні. Дзвіниця завершена куполом. Внизу розміщені крипти, виставковий зал, медпункт, крамниця тощо. П'ять дзвонів виготовлені в Україні та у відомій дзвонарні Фальчинських у м. Перемишль, Польща ХРЕСНА ДОРОГА Від дзвіниці до монашої печери споруджена Хресна дорога зі стаціями КАПЛИЦЯ-МЕМОРІАЛ У лісі поблизу Хресної дороги розпочалося будівництво каплиці-меморіалу на честь загиблих героїв Небесної сотні та воїнів АТО. Усередині планується вмонтувати монітор, на якому постійно буде відображатися інформація про Героїв. Наріжний камінь під будівництво освятив блаженнійший Святослав НАДБРАМНА ЦЕРКВА БЛАГОВІЩЕННЯ Біля річки Стрипа збудована надбрамна церква Благовіщення. Має широкий центральний і два бічні входи, чотирипелюстковий купол СПІВОЧЕ ПОЛЕ Співоче поле збудовано для мистецько-духовних заходів. Воно має вигляд амфітеатру і вміщує до 50 тис. глядачів БЮВЕТИ Між собором і дзвіницею вимуровані бювети, де прочани можуть брати воду, що тече із цілющого джерела ПРОЩІ Щорічно(на початку липня проводиться Всеукраїнська та молодіжна прощі, на яку збирається десятки й сотні тисяч паломників з усіх областей України та з-за кордону

Автор цієї книги, що в наш час сприймається як мотиваційний посібник з філософії та психології великого бізнесу був генієм інженерії, а його єдиним університетом стала сама життя. Генрі Форд – відомий інженер-конструктор, батько компанії «Ford Motors», один із найуспішніших і найвпливовіших бізнесменів за всю історію людства. Його шлях сповнений захоплюючих і неординарних подій, багато фактів досі не досліджені, залишають безліч запитань. Невтілена мета, на реалізацію якої Генрі поклав багато років - створити вічний автомобіль, який би працював без збоїв. У прагненні втілити мрію в реальність, він зробив неможливе - кардинально змінив світогляд і мислення всіх, хто був причетний до його розробок. Форд думав, що саме мислення і є роботою, але коли люди любили працювати? Як стверджує батько фордизму у своїй єдиній книжці, це і є тією причиною, чому у світі існує так мало мислителів. Здатні змінити життя людства думки виявляються передчасними, їх реалізація стає призванням і, водночас, прокляттям непересічних особистостей. До вашої уваги – унікальні спостереження, глибокий аналіз епохи становлення сучасного капіталу, а головне – практичний досвід створення найбільшої в історії людства індустрії від першої особи. У книжці «Моє життя і робота» Генрі Форд сказав про себе все й одразу, хоча за життя мав репутацію самітника і людини, до останку розчиненої у роботі, уникавши уваги з боку преси, хоч і належав до найвпливовіших людей на американському континенті початку ХХ століття . Його досвід дотепер намагаються посягнути керівники та менеджери всіх рангів, характерне для інженера системне мислення він переніс на бізнесові моделі. Погляд на компанію як на велетенський механізм, до певної міри автоматизований, до певної – такий, що потребує уваги та профілактики кваліфікованого техніка сьогодні вважається настолько узвичаєним, що дивною видається навіть думка про те, що колись це було ноу-хау, що не вкладалось у голови сучасників, так само як і чудернацькі заводи Форда, обладнані відповідно до останніх досягнень наукової думки та безпрецедентне соціальне забезпечення, яке отримували його робітники. Такі люди, як Генрі Форд, стають частиною міфу ще за життя і виявляються остаточно канонізованими після своєї смерті. Його приклад має перед очима кожен, хто лишень започатковує власний бізнес, сподіваючись на визнання і славу в Києві чи деінді, тож купити цей вдохновений путівник по внутрішньому світу визначного новатора буде гарним рішенням для кожного, хто бажає для себе кращої долі ніж та, на яку він може сподіватися внаслідок збігу життєвих обставин.

Катрін Деньов, Мік Джаггер, Роллінгі, Фелліні, Раві Шанкар – що не сторінка, то свіжий погляд на знакову персону ХХ сторіччя. Далі просто процитую сайт goodreads: «Жоден фотограф не мав більшого впливу на 1960-ті роки, ніж Девід Бейлі. Найкращий із нової породи фешн-фотографів, які вийшли на сцену в перші роки того десятиліття, він сам стане таким же відомим, як і всі відомі обличчя, на яких він націлив свою камеру. Насправді фільм Мікеланджело Антоніоні Blow Up був натхненний Бейлі. Після Бейлі фотографія ніколи не буде колишньою. David Bailey – Birth of the Cool вперше розповідає повну історію життя та роботи Бейлі з 1957 по 1969 рік. Починаючи з його перших днів у Іст-Енді, у ній розповідається про його розвиток як помічника фотографа Джона Френча, його ранні роки з Vogue; його близькі стосунки з зірками світу поп-музики - його фотографії Beatles і Rolling Stones назавжди залишаться частиною іконографії Swinging London і 1960-х років - а також його дружба і любовні зв'язки з деякими з найкрасивіших жінок того часу. - серед них моделі Джин Шрімптон і Пенелопа Трі та актриса Катрін Деньов. Мартін Гаррісон об’єднав не лише найвідоміші фотографії Бейлі, але й раніше невідомі зображення: фотографії Іст-Енду Бейлі, а також приватні та неопубліковані раніше документальні фотографії». В ідеальному стані та захисній прозорій обкладинці. Формат 270х340 мм, 276 стор., німецька мова. Розпродаж колекції у зв'язку з хворобою. Ціни в 5-10 разів нижчі за індикативні по ринку. Хоча зрозуміло, що «ринку» як такого для цих раритетів не існує. Абсолютно штучний товар для небагатьох поцінувачів.

Книга - фотоальбом Jeanloup Sieff. Les indiscretes: Photographies inedites. Книга Б/У як нова! Жанлу Сьефф був досконалим фотографом, обдарованим у всіх сферах медіа - від моди і реклами до репортажів, портретної і пейзажної фотографії. Хоча він працював для всіх великих модних журналів свого часу, включаючи Elle, Vogue, Esquire, Glamour і Harper's Bazaar, і навіть відповідав за сумно відому рекламу парфумів Yves Saint Laurent, в якій дизайнер був зображений голим, він також знімав страйк бельгійських шахтарів; шукав величезні незаселені панорами Шотландії і Долини Смерті; Створював портрети танцюристів з балетом Паризької опери і отримав безліч нагород, в тому числі Гран-прі Франції за національною фотографії. Володіючи характерним для нього почуттям гумору і безтурботним підходом, Сьефф часто згадував себе в контексті своєї комерційної роботи, стверджуючи, що він «поверхневий і забавний», і писав, що «Мої фотографії - це маленькі чорно-білі камінці, якими я проклав шлях до дорослого життя, призначений для того, щоб повернути мене в юність ". Фактично, залишилося напрочуд багате зібрання творів, створених з 1950-х до початку XXI століття. Він був надзвичайно продуктивним художником, якого наздогнала швидкість медіума і його власний успіх, тому йому завжди не вистачало часу, щоб вникнути у свій дивовижний архів. Отже, всі роботи, опубліковані в цьому великому, сміливу, чудово оформленому томі, ніколи раніше не бачили і не публікували. Більше тридцяти років найкрасивіші жінки позували в об'єктив Жанлу Сьефф. На його світлинах - портрети оголених тілах або модних серіях - зображена зухвала, чуттєва жінка, нескінченно усвідомлює свою силу зваби. Таким чином, у цій книзі зібрано сімдесят його найкращих фотографій, збагачених його коментарями: вони свідчать про чудову роботу майстра світу, який ніколи не переставав дослідити всі області, пропоновані чорним і білим. У 1953 році Жанлу Сьефф вивчав літературу, журналістику і фотографію у школі фотографії Вожирар в Парижі. Роком пізніше він вивчав фотографію в Веве в Швейцарії. Навчався фотографії у Гертруди Фер. Він почав кар'єру як вільний фотограф, працював для журналу Elle як фотожурналіст і фотограф моди у 1955-1958 рр. В 1959 працював в агентстві «Магнум», відправляючи репортажі з Греції, Польщі і Туреччини, потім до 1961 був вільним фотографом, в тому ж році вигравши «Prix Ni?pce». З тих пір він став фотографом моди, працюючи в США та Європі для багатьох значущих журналів, включаючи Harper's Bazaar, Glamour, Esqueri, Look, Vogue і ін. Сьефф був також відомим фотографом оголеної натури. Одним з його стилістичних інструментів був широкий кут, який надавав його оголеним відтінок мрійливості, припускаючи деяку відстань до оголених моделей, хоча найчастіше вони дивилися прямо в камеру. Сьефф менш відомий своїми пейзажними фотографіями. Чорний будинок — ранній приклад цього жанру — фотографія, зроблена об'єктивом 28 мм, передавальна драматичний ефект і віртуозність, з якою Сьефф в чорно-білому знімку відображає текстуру дерева і трави, а також силуети, тіні і купол неба. Інформація про продукт Автор: Jeanloup Sieff Формат: Тверда обкладинка | 224 сторінок Дата публікації: 1 Novembre 2008 Видавець: STEIDL Видання Місто / Країна: Poland Видання: Спеціальне видання Вага: 1 540 g Розміри: 245 x 305 x 22mm

Книга відомого миколога-популяризатора Михайла Вишневського присвячена одному з найзнаменитіших наших грибів – червоному мухомору. Цей гриб "відзначився" у міфах та легендах, у давній, середньовічній та новітній історії, у медицині, кулінарії. У виданні наводяться різноманітні відомості: наукові та популярні, корисні для грибників та просто захоплюючі. Розглянуто історичні ("шаманський гриб") та сучасне використання червоного мухомору, хімічні та фармакологічні аспекти. Наприкінці книги порушується цікавіше питання про спільну еволюцію господарів і паразитів і висувається гіпотеза про управління людиною цілою низкою живих організмів.

Книга обязательна к прочтению для тех, кому нужно реальное развитие, а не очередной "Волшебный Фуфломицин" Самое полное руководство: ПО УПРАВЛЕНИЮ ЭВОЛЮЦИЕЙ СОБСТВЕННОГО СОЗНАНИЯ • Освежи мысли; • Улучши самочувствие; • Научись фокусировать внимание; • Расширь состояние; • Реализуйся; • Пробудись! ИСПОЛЬЗУЙ: — Обобщённые результаты Международного общественного исследования [ на сегодня крупнейшего в истории человечества ] По выявлению эффектов приёма Микродоз Мухомора (МДМ) на здоровье человека В проекте учавствовали свыше трёх тысяч добровольцев, со всех континентов нашей планеты В результате было доказано положительное влияние МДМ (МикроДозинг Мухомора) в лечении: • Депрессии • Тревожности • Бессонницы • ПТСР • Артритов • Ногтевых грибков • Псориаза • Болезней опорно-двигательного аппарата и др. … Так-же подтверждено, что МДМ невероятно помогает в период отказа от зависимостей: • Никотиновой • Кофеиновой • Сахарной • Алкогольной • Наркотической [ опиаты, синтетика и т.д… ] Рассмотрены результаты эффектов приёма МДМ в спортивной борьбе Эмпирическим путём установлена оптимальная дозировка микродозы и частота приёма И конечно же, в книге представлены отзывы людей принимающих красный мухомор в микродозах… КУПИТЕ: «Книгу – Отчёт по международному исследованию эффектов Микродозирования Мухомора Красного» Для заказа Звоните по номеру в объявлении, чат Олх читаю только вечером Или пишите в Telegram: (собачка) lesnaya_zdravnica Доставим ваш заказ "Новой Почтой" в Киев и любой другой город Украины — за 2-3 дня … . … P.S. … Для уважающих себя людей — Микродозинг + Книга = MustHave ;)

Легендарная Печатная книга Михаила Вишневского. По всем вопросам звоните и/или пишите в Вайбер. Консультация бесплатно.

Унікальна книга від нашого сучасника та співвітчизника Андрія Івановича Примака - практикуючого травника, знахаря та цілителя з багаторічним досвідом! Ця книга - є результатом багаторічної праці. Збірник готових рецептів, перевірених часом та досвідом! У книзі описані лікувальні властивості червоного мухомора. Наведені рецепти для лікування багатьох хвороб у зручній лаконічній та зрозумілій формі. Наведені способи приготування лікарських препаратів, рекомендації для їх застосування та застереження. Книга розрахована на читача, який цікавиться народною медициною, лікувальними властивостями грибів зокрема та шукає відподі не у пігулках, а у самої живої природи, яка має їх вдосталь та на кожне захворювання. М'яка гоянцева обкладинка Мелований папір, 78 стор. Видавець ТОВ НВП Інтерсервіс Видавництво 2022 року Лімітована версія - кількість примірників обмежена

Хорошая литература, сам прочёл всю кому интересно проведу консультацию viber 38***********58

Продам Журнал «ВИЗВОЛЬНИЙ ШЛЯХ». – 1988 р. – Книга 5 (482). Журнал новий. Пересилання за передоплатою. Олх-доставки немає. «ВИЗВОЛЬНИЙ ШЛЯХ» ? український суспільно-політичний, літературний і науковий часопис-місячник Організації Українських Націоналістів (революційної). Заснований у Лондоні в 1948, упродовж першого періоду існування часопису видавався на циклостилі ? та виключно для членів ОУН. Одночасно з тим, як це видання стало офіціозом Проводу ОУН (р), його було переведено на типографський друк, а формат видання з 1954 змінено на книжковий. Проте емблема часопису, виконана художником-графіком Робертом Лісовським, упродовж усього часу його існування лишалася незмінною. У часописі публікувалися як ідеологічні матеріали (праці Дмитра Донцова, Ярослава Стецька, Степана Бандери та інших), так і наукові дослідження (переважно ? з історії та літературознавства), а також художні твори (слід особливо відзначити роль цього видання в популяризації творів шістдесятників в емігрантському середовищі тоді, коли їх неможливо було видавати в Україні). Часопис друкував статті на такі теми як міжнародна політика, політика й економіка УРСР, історія ОУН та Української повстанської армії. На його сторінках друкувалися матеріали з історії та археології України, літератури, музико- та мистецтвознавства, проза й поезія авторів-емігрантів та членів підпілля ОУН, переклади творів художньої літератури, спогади істориків та політичних діячів, передруки творів української радянської літератури періоду Розстріляного відродження та «шістдесятників», література самвидаву та політичні документи, огляди книжок, новини й аналітика щодо діяльності націоналістичної опозиції в Україні, хроніка з життя як на еміграції, так і в УРСР. Журнал містив статті на ідеологічні, історичні, культурні, церковні та інші теми, документи пов’язані з правозахисним рухом в радянській Україні, українську художню літературу, переклади творів іноземної літератури, літературну критику тощо. З самих початків у редакційну колегію часопису входили: П. Олійниченко, Р. Борковський, І. Ратушний, та В. Василенко. Відповідальний редактор з 1948, а від 1955?1977 головний редактор ? Григорій Драбат. Його заступив Степан Галамай, а з 1979 ? редакційна колегія, яку очолював І. Дмитрів. Між роками 1950-60 служили за літредакторів Леонід Полтава і Володимир Державин. Серед кореспондентів часопису були публіцисти, письменники та науковці ? здебільша прихильники бандерівського руху. У 1995 створено київську філію редакції «ВШ», а 2004 редакцію остаточно перенесено до Києва (дизайн часопису при цьому радикально змінено, хоча його видавничий знак роботи Р. Лісовського збережено), з 2007 року співвидавцем часопису стала Києво-могилянська академія. У 2009 році журнал перестав видаватися, в силу ряду факторів. В останній період переважали наукові публікації. Останнє число (1-3) вийшло у 2009 р.

Стефаник Василь. Твори. Бібліотека української літератури: Відкрита книга. Київ. Дніпро 1964р.г. 552с.іл. Палiтурка Тверда, звичайний формат.Стефаник Василь - український письменник, майстер експресіоністичної новели, громадський діяч, політик.Стефаник Василь Семенович - видатний український новеліст початку XX ст., ім'я якого відразу стало відомим за межами України. Його новели перекладалися білоруською, польською, болгарською, чеською, словацькою, німецькою, англійською та іншими мовами. Письменник захоплював сучасників своєю тонкою спостережливістю, прекрасним знанням життя села, народної мови, сповненим болю і туги ліризмом, граничним лаконізмом, соціальною та психологічною наповненістю образів ,злободенністю порушених тем.Яскравим було творче життя Василя Стефаника. Вже в 1900 р., через два роки після блискучого дебюту збіркою новел „Синя книжечка", з'явилися чотири переклади його творів: німецький, польський, чеський, російський. До перелічених перекладів незабаром додався ще й англійський. Іван Франко в 1901 р. назвав В. Стефаника „абсолютним володарем форми". Дослідники літературної спадщини письменника ставлять його поруч із С. Пшибишевським, Ф. Кафкою, Г. Траклем, не забуваючи зазначити і його розходження з ними, й не лише у творчості. Паралелі в мистецьких пошуках літературознавці й культурологи віднаходять у Василя Стефаника й художників Ван Ґоґа, Е. Мунка та скульптора О. Родена. Віддавши належне експресіонізму, Василь Стефаник справедливо стоїть в одному ряду з Л. Курбасом та його „Березолем", драмами Г. Кайзера та М. Куліша.Cтан добрий.

Всесвітньо відомий бестселер Amazon, який вже планують екранізувати. Ця історія — не підручник із саморозвитку з чіткими вказівками, але вона відкриє вам двері у краще, повноцінне життя, про яке ви мріяли. Шлях цей відкритий кожному. Знайти чарівні «двері» легко — треба лише купити книгу «Бог завжди подорожує інкогніто». Алан Грінмор — пересічний молодий чоловік. Він має вельми непогану роботу, яка, втім, його дратує, а нещодавно зненацька його кинула кохана дівчина. Життя здається сірим та безнадійним. Лише один крок відділяє його від стрибка з Ейфелевої вежі, коли один загадковий незнайомець рятує його від смерті. Відтепер між ними укладена угода — на знак вдячності за спасіння, Алан обіцяє виконувати різноманітні завдання, які дивовижним чином змінюють його життя. Тепер він краще розуміє колег, мотиви вчинків оточуючих і щиро переймається проблемами власної компанії. Але ким був той загадковий незнайомець?..

Olx доставкою не відправляю! Відправка тільки НП, або самовивіз. Додаткові фото/питання за запитом. До книги подарунок, колір якого можна обрати. Про що книга «Думати, як Барак Обама» автора Деніел Сміт Шлях Барака Обами до величі та рішень, які він ухвалював на цьому шляху, можна зрозуміти через його світогляд, який змушував його відповідати на будь-який виклик, у зв’язку з чим гасло «Так, ми можемо» стало вичерпним для його кандидатури на посаду президента. Обама прагнув, щоб його президентство стало періодом можливостей для багатьох, а не для нечисленних обраних. Хоча ціною, яку йому довелося заплатити за ці зміни, стали рішучі перемовини і компроміси, він розвинув навички президента XXI століття, які контрастували з його відносною недосвідченістю та допомогли йому зробити Америку такою, про яку він мріяв юнаком. Характеристики: Автор Деніел Сміт Видавництво КМ-Букс Палітурка тверда Оригінальна назва How to think like Obama Перекладачі Н. Лавська Кількість сторінок 224 Мова українська Серія Думати, як Розмір 130х200 Категорії Документальна література Біографії

Книга праця репринт Дмитро Дорошенко Нарис історії України. Том 1 Дорошенко Д. I. Нарис історії України. – Том I (до половини XVII століття). – Видання друге. – К.: Глобус, 1992. – 238 с. Додатковий тираж 50,000 пр. Двотомник Дмитра Івановича Дорошенка — одного з найвизначніших істориків XX ст. — дає огляд історії України як процесу розвитку української державності. У книзі вміщено вичерпні історичні відомості практично про всіх гетьманів України. Чимало сторінок твору висвітлюють факти і події, які відсутні у роботах М. Грушевського, М. Аркаса, М. Костомарова та інших відомих українських істориків. "Дмитро Іванович Дорошенко (1882-1951) був історик з Божої ласки. Традиція славного історичного роду, живий зв'язок із рідною землею, величезна ерудиція, глибоке знання історичного минулого своєї Батьківщини й віддана праця для її кращого майбутнього, блискучий талант професора й лектора і те, що Вячеслав Прокопович вважав за головну якість історика, — любов до рідного минулого, — все це щасливо збіглося в цій незвичайній людині й забезпечило їй видатне становище і в українській науці, і в українському національно-громадському житті першої половини нашого століття. Ледве-чи хто з сучасників Дорошенка був більше покликаний завершити те велике діло, яке було основним завданням тогочасної української історіографії й якого вона не могла виконати в умовах поневоленої Батьківщини. ...Для нього історія України не кінчалася на Гетьманщині 18 століття, і в українській історії 19-20 століття він бачив не лише потік національно-культурного розвитку, а широку й повноводну течію економічного, політичного й культурного життя великої країни та її великого народу. Стара схема української історії наповнювалася новим і багатим змістом, і під пером великого історика з'явився нарис історії України від найдавніших часів до національно-визвольної революції 1917 року, втілений у бездоганну наукову форму. Українська історіографія має повне право вважати цей твір Дмитра Дорошенка за одне з великих своїх досягнень, значення якого далеко виходить за межі його доби." Олександер Оглоблин (Вступне слово до "Нарису...") Видавництво «Дніпрова хвиля» — Мюнхен, 1966; «Глобус» Київ 1992. Репринтне видання. Передрук з першого видання, що вийшло в УНІ у Варшаві 1933 року. Перше видання зредагував проф. Роман Смаль-Стоцький. ЗМІСТ Том 1 (До половини XVII століття) Про автора та його "Нарис історії України" Вступне слово Олександера Оглоблина Том 1, розділ 1 Розвиток української історичної думки й наукових історичних дослідів з кінця XVIII століття й до наших днів Том 1, розділ 2 Питання про схему історії східньої Европи в звязку з історією України. Назви «Русь» і «Україна». Джерела української історії: літописи, записки чужинців, памятки юридичні; здобутки археології Том 1, розділ 3 Природа України як фактор історичного розвитку. Передісторичне минуле української землі. Грецька колонізація північного Чорноморя і кочовики. Розселення славян у східній Европі. Питання про початки українсько-руської державности в історичній літературі. Варяги та їх участь в організації українсько-руської держави Том 1, розділ 4 Перші київські князі. Охрещення України-Руси. Володимир Великий і Ярослав Мудрий. Київська держава та її міжнародне становище. Питання про форму державного устрою київської Руси-України в науковій літературі Том 1, розділ 5 Початок розпаду Київської держави. Половецька руїна. Княжі усобиці. Відокремлення земель. Науковий спір про нібито великоруське населення Наддніпрянщини в домонгольську добу. Сформування великоруської народности Том 1, розділ 6 Політичний і суспільний устрій Руси-України за часів Київської держави. Економічні відносини. Просвіта й мистецтво Том 1, розділ 7 Галицько-Волинська держава. Володимирко. Ярослав Осмомисл. Роман. Король Данило і його рід. Татарська руїна. Упадок Галицько-Волинської держави Том 1, розділ 8 Становище Наддніпрянської України-Руси після татарської руїни. Литва. Перехід українських земель під владу князів Литовських. Литовсько-польські унії Том 1, розділ 9 Устрій і побут на українських землях в складі Великого Князівства Литовського XIV-XVI століттях. Княззівська влада й органи центральної й краєвої управи. Пани-Рада. Суспільні верстви. Литовський Статут і Копні суди Том 1, розділ 10 Західньо-українські землі під Польщею. Їх політична й суспільно-економічна еволюція. Наслідки Люблинської унії для східно¬українських земель. Наддніпрянські землі й нова їх колонізація. Том 1, розділ 11 Різні погляди на причини й характер польсько-українських відносин XVI-XVII століть. Питання про походження української козаччини в історичній літературі. Умови й обставини формуванння козаччини Том 1, розділ 12 Становище православної церкви в литовській і в польській державах. Відокремлення московської митрополії. Внутрішня організація православної церкви на українських землях. Занепад церковного життя в другій половині XVI віку. Початки відродження й роля в ньому міщанства. Церковні братства. Том 1, розділ 13 Церковна унія в Бересті. Спроби унії в XIII-XV століттях. Православні єпископи на чолі уніонної акції. Берестейський собор і його ближчі наслідки. Релігійна полеміка й боротьба. Перші козацькі повстання. Рухи Косинського й Наливайка Том 1, розділ 14 Козаччина на початку XVII століття. Петро Конашевич-Сагайдачний. Козаччина в обороні православної церкви. Відновлення православної ієрархії Том 1, розділ 15 Козаччина в 20-30-х роках XVII століття. Повстання Жмайла й Тараса Федоровича. Соймова боротьба за православіє. Петро Могила і його доба. Повстання Павлюка й Острянина. Обєднання українських земель під Польщею Состояние по пяти бальной системе "5-"

Продаються книг, окремі книги сучасних авторів, а також повні зібрання творів та підписні видання. Є БЕЗЛІЧ КНИГ, КРІМ ТИХ ЩО В ОГОЛОШЕННІ, ТОМУ ЗАПИТУЙТЕ, ТА ДИВІТЬСЯ, МОЇ ІНШІ ОГОЛОШЕННЯ! - Джеймса Хендлі Чейза . Одного з найвідоміших, та найпопулярніших детективістів 20 століття. Майстра своєї справи. - Трилогія Симони Вілар, про Хрестоносців, та Хрестові походи. Книги КСД, не читані - Тетралогія Георга Борна ,,Євгенія" та ,,Анжеліка". - Карлос Руїс Сафон, книги його знаменитої тетралогії ,,Цвинтар забутих книг". - Еміль Золя, зібрання творів, та окремі книги, зокрема 3 його неперевершеного циклу ,,Ругони-Макари". - Книги Александра Дюма, для прикладу його роман ,,Асканіо". - Вибрані романи Рідерс Дайджест, а саме : ,,Нікому ні слова", ,,Заздрість ночі", ,,Смерть на світанку". - книга ,,Дуель на шлюбному ложі" Олени Арсєнєвої. - Олександра Солженіцина. Лауреати Нобелівської премії з літератури 1970р. 6т. - Ромена Ролана. Лауреата Нобелівської премії з літератури 1913 р. Французького письменника, музикознавця. 9т. - Володимира Станюковича. 1843 —  1903 він письменник, відомий творами на теми із життя військово-морського флоту. 10т. - Фенімора Купера. Класика Світового та американського пригодницького жанрів. - Дмитра Мережковського. Видатного релігійного мислителя, письменника, поета, одного з найяскравіших представників Срібної доби, 10 раз його висували на Нобелівську премію з літератури. 4т. - Льва Толстого . Одного з найважливіших російсько-мовних письменників 19-20ст. Релігійного, політичного мислителя та 4 рази висуваного на Нобелівську премію з літератури. 22т. - Антона Чехова. Напевне найбільш відомого російсько-мовних драматурга та письменників, класичного канону, реформатор театру, лікар. - Теодора Драйзера . Вельми впливого та цікавого, Американського письменника 20 ст. 12т. - Джона Голсуорсі . Лауреати нобелівської премії з літераткри, (1932р), одного з засновників міжнародного літературнрго клубу PEN. 8-16т. - Гюстава Флобера . Визначного французького письменника, живописця, імпресіоніста. 3т. - Олександра Пушкіна . 10т - Олександра Степанова його вершинний твір Порт-Артур. - Генріха Сінкевича лауреата Нобелівської премії 1905 р. - Олексія Толстого так званого ,,Червоного графа" метра до воєнної Радянської літератури, важливого радянського драматурга, творця ,,Пінокіо" 10т. - Сергія Єсєніна Яксравого представника Срібної доби, нео-селянського напрямку. 6-3т. - А.Блок-6т. - Бернард Шоу-6т. - Емільян Пугачов-3т. - Жорж Санд-10т. - Агата Крісті - Каверін-2т. - Стаднік-2т - Джек Лондон-4т - Марков-4т. - Некрасов-3т. - Мітчел 2т. - Лермонтов-2т. - Анжеліка-8т окремі книги. - Генріх Манн-2т. - Степан Разін-2т. - Пікуль 2 двох-томника. - Іванов-2. -,,В сборник русского историка С.М. Соловьева (1820-1879) включены наиболее характерные и общедоступные произведения: «Русская летопись для первоначального чтения», «Публичные чтения о Петре Великом», отдельные материалы из его главного труда «История России с древнейших времен», а также документальные очерки «Рассказы из русской истории XVIII века». Москва издательство "Правда" 1989г. 768 ст" ВСІ ЗІБРАННЯ В ДУЖЕ ХОРОШОМУ ЧИ ЯК НА СВІЙ ВІК, ПРАКТИЧНО НЕДОТОРКАНОМУ СТАНІ. Є, ще безліч книг крім цих, що в оголошенні. ЗА ЦІНУ ДОМОВИМСЯ !

Звертаю Вашу увагу! Наклад книги буде перевидано і наступні примірники будуть дорожчими! Тож - не зволікайте, замовляйте! Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди. Автор Леонід Ушкалов. У цій книзі на основі багатого джерельного матеріалу Леонід Ушкалов подає біографію українського філософа й богослова Григорія Сковороди (1722–1794). Утім, це не лише життєпис видатної людини – тут постає яскравий образ України XVIII століття. Одинадцять розділів книги, в яких змальовано життя Сковороди, обрамлені двома окремими сюжетами – Prelude та Finale, що покликані надати біографії Сковороди якомога більшої глибини, а також показати його першорядну роль в українській духовній традиції. Prelude Пустельник жив у глибокій самотині. Щодня, як сходило сонце, він рушав у великий сад. А в саду жив прекрасний і напрочуд сумирний птах. Пустельник з інтересом споглядав дивовижні риси цього птаха, веселився, ловив його й так непомітно проводив час. Птах навмисно сідав близько, куражив його ловитву й, здавалось, тисячу разів був у нього в руках, та він ніколи не міг його піймати. «Не тужи, друже мій, про те, — казав птах, — що не можеш мене піймати. Ти будеш вік мене ловити, щоб ніколи не піймати, а лише тішитись». Аж ось якось приходить до нього приятель. Привітались, завели дружню розмову. «Скажи мені, — спитав гість, — чим ти в цій глухій пустелі втішаєшся?.. Я б тут помер з нудьги…». «А я, — сказав пустельник, — маю дві забавки: птаха й Початок. Птаха я завжди ловлю, хоч ніколи не можу його піймати. А ще я маю тисячу та один ловко заплутаний шовковий вузол. Я шукаю в них Початок і ніколи не можу розплутати…» Видання друге Серія Постаті культури Категорії Біографія, Історія, Культурологія мова українська Обкладинка тверда кількість сторінок 368 ( дивіться також іншу книгу категорії Культурологія - "Український художній авангард: маніфести, публіцистика, бесіди, спогади, листи" Упорядник Дмитро Горбачов) видавництво Дух і літера

Нікола Тесла – один з найвидатніших вчених та інженерів, його внесок в науку оцінюють нарівні з внеском Леонардо да Вінчі, а його життя схоже на фантастичний роман. Флуоресцентне світло, електричний годинник, двигун на сонячній енергії, радіо, передбачення електрокарів, інтернету та мобільного зв’язку – важко повірити, але за всіма цими відкриттями стоїть одна людина. Відкриття Ніколи Тесли були настільки дивовижними, що сучасники називали його дії магією, а сьогодні він один з найактуальніших вчених. Вже тоді, 100 років тому, Тесла розмірковував про таку енергію для отримання якої не потрібно спалювати вугілля, деревину чи нафту. Цю ідеологію продовжив наш сучасник Ілон Маск, котрий заснував компанію Tesla Motors, що спеціалізується на виготовленні електрокарів. Нікола Тесла — яскравий приклад вченого, котрий доводить, що нестандартне мислення може призвести до величних змін світу. Нікола Тесла пройшов чимало труднощів, в його талант не вірили, обдурювали з гонорарами, він був банкротом декілька разів… Проте, щоб не траплялось, з ним завжди була наука, котра вела його до нових відкриттів. Книжка «Нікола Тесла» — більше ніж біографія, це розповідь про те, як важливо знайти своє призначення та вірити у себе, коли інші не вірять.

Оскар Уайльд. Портрет Дориана Грея. Роман. Перевод с английского.Серия БИБЛИОТЕКА ОТЕЧЕСТВЕННОЙ И ЗАРУБЕЖНОЙ КЛАССИКИ.Минск, Вышэйшая школа.1984. 206 с. Російською мовою. Рідкісне видання.М'яка, але цупка обкладинка. Формат звичайний.Книга б/в. Стан хороший. Без дефектів. Цілісність збережена.Книга з домашньої бібліотеки. Охайне зберігання.Фото реальні. Додаткові фото за бажанням.Портрет Доріана Грея (англ. The Picture of Dorian Gray) - єдиний роман Оскара Вайльда, найвідоміший та найпопулярніший його твір. Вперше виданий 20 червня 1890 року. Друга редакція, у якій автор дещо доповнив та змінив твір, дописав нові розділи, вийшла у квітні 1891 року.Роман розповідає про молодика на ім'я Доріан Грей, який став натурником для портрета художника Безіла Голворда. Перебуваючи під враженням від фізичної краси Доріана, Безіл невдовзі закохався у нього, вважаючи, що Доріанова краса породжує нові тенденції у його творчості. Розмовляючи у Безіловому саду, Доріан зустрічає лорда Генрі Воттона, Безілового друга, який незабаром захопив юнака своїми світоглядними ідеями. Підтримуючи одну з нових ідей гедонізму, лорд Генрі вважає, що єдиною річчю у світі, задля якої варто жити, є краса. Усвідомлюючи, що одного дня його краса зблідне, Доріан бажає прикувати свою душу до картини, бажає, щоб картина, намальована Безілом, старіла, а він залишався молодим завжди. Бажання Доріана здійснюється, що врешті приводить його до аморального життя. На картині відображалися всі вчинки Доріана, як би вони мали відбитися на його душі і тілі.«Портрет Доріана Грея» відносять до одного із останніх творів класичного готичного роману із помітним Фаустовим впливом. Роман сильно пов'язаний із декаденством та гомосексуальністю, що після першого видання викликало багато суперечок. Однак, у наш час «Портрет Доріана Ґрея» відносять до «одного із сучасних класичних творів Західної літератури».Самовивіз можливий у Львові.По Україні пересилаю НП або укрпоштою. З НП працюю при передплаті на банківську картку за транспортні послуги в обидві сторони; суму передплати віднімаю від ціни.З укрпоштою - при повній передоплаті вартості товару. Оплата за послуги доставки укрпоштою - по факту отримання товару.Можлива відправка укрпоштою в якості листа, оскільки це друкована продукція.Розгляну Ваші пропозиції стосовно оплати.Доставка товару за рахунок покупця.Упаковка моя.Без передплати не пересилаю.Якщо виникають запитання, пишіть, будь ласка, сюди, в повідомлення, оскільки не завжди є можливість якісно відповісти по телефону. Або залишайте номер свого вайберу у повідомленні - для швидкого зв'язку.На повідомлення відповідаю обов'язково і швидко. Сподіваюсь на розуміння і порядність, від себе ці якості гарантую.

Про книжку "Щиголь" Книги про втрату розповідають про досвід переживання смерті близької людини, вони гранично відверті й зачіпають безліч важливих тем. Психологічно правдивий опис власного почуття втрати може дати відповіді на безліч питань і стати опорою, щоб знайти ресурси, бути сильним і впоратися з цією ситуацією. Пулітцерівська премія відзначає найкращі книги американських авторів та є однією з найпрестижніших літературних премій світу. Такі твори видають по всьому світу, вважають класикою та заслуговують на увагу. Захопливий роман-пригода Донни Тартт «Щиголь» визнаний одним із найкращих творів останніх двадцяти років, його рекомендують до прочитання багато відомих письменників. Твір названий на честь картини відомого голландського художника Карела Фабриціуса «Щиголь», яка відіграє важливу роль у долі головного героя. Книжка Донни Тартт розповідає історію дорослішання одного самотнього хлопчика, який намагається відшукати тепло в інших людях. Маленький хлопчик став свідком теракту, в якому гине його мама. У ту саму мить на його плечі валиться вся жорстокість та іронічність життя. Хороших людей навколо Тео виявляється небагато, але ж так і буває в реальному світі: поділ на біле і чорне вельми умовний, куди частіше зустрічається суміш відтінків. На сторінках книжки простежується внутрішня боротьба й життєвий шлях головного героя: вибух, який буквально випалив усе його життя і позбавив орієнтира, переїзди й нові сім'ї, біль і одвічний страх, та знову втрата за втратою, він тоне далі в цій безпросвітній темряві, яка позбавляє його можливості радіти життю. Твори про дітей-сиріт — популярна тема в дитячій та підлітковій літературі. Мало кому вдавалося пережити те, що долають маленькі герої щодня: голод, сирітство, злидні, жорстокість і багато інших проблем, які можуть зламати навіть найсильнішого дорослого. Книги про мистецтво входять до видань, які допомагають розібратися в сучасному і класичному мистецтві. Мистецтво оточує нас протягом усього життя, але деколи виникає дуже багато питань, відповіді на які знайти зовсім непросто. І тут нам на допомогу приходять книги, помітно полегшать похід у будь-яке місце, де живе мистецтво.